Єзекіїль 8:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
God, having given the prophet a clear foresight of the people's miseries that were hastening on, here gives him a clear insight into the people's wickedness, by which God was provoked to bring these miseries upon them, that he might justify God in all his judgments, might the more particularly reprove the sins of the people, and with the more satisfaction foretel their ruin. Here God, in vision, brings him to Jerusalem, to show him the sins that were committed there, though God had begun to contend with them (Eze 8:1-4), and there he sees, I. The image of jealousy set up at the gate of the altar (Eze 8:5, Eze 8:6). II. The elders of Israel worshipping all manner of images in a secret chamber (Eze 8:7-12). III. The women weeping for Tammuz (Eze 8:13, Eze 8:14). IV. The men worshipping the sun (Eze 8:15, Eze 8:16). And then appeals to him whether such a provoking people should have any pity shown them (Eze 8:17, Eze 8:18).
Відкрити джерело ↗8:3-16 God showed Ezekiel four scenes of increasing abomination from the false worship that the people of Israel were performing in the Lord’s Temple. The comprehensiveness of Jerusalem’s defilement may be seen from the varied locations of their acts of idolatry, the kinds of people involved, the deities worshiped, and the varied cultures from which these deities had been imported. It was the ultimate eclectic worship service, with abomination piled upon abomination. 8:3-6 In the first abomination, the large idol was probably an image of the Canaanite goddess Asherah that had been placed at this gate to guard the city from attack. Most of Jerusalem’s historic enemies came against her from the north, which would explain the idol’s location at the north gate. This idol had made the Lord very jealous because the Lord deserved all honor and worship as Israel’s protector (Ps 121:1-4). The Lord was offended by this idol that purported to protect the Lord’s chosen city.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Чужими богами Його роздражни́ли, Його розгніви́ли своїми гидо́тами.
І підійняв мене Дух, і привів мене до схі́дньої брами Господнього дому, що обе́рнена на схід. І ось при вході до брам двадцять і п'ять чоловіка, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Венаїного, князі́в народу.
Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,
Тому, як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ти занечи́стив святиню Мою всіма́ гидо́тами своїми та всіма́ обри́дженнями своїми, то теж Я відкину тебе, й око Моє не матиме милосердя, і Сам Я не змилосе́рджуся!
І побачив я, аж ось до мене простя́гнена рука, а в ній звій книжко́вий.
Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає за прови́ну батьків на синах, на третіх і на четвертих поколі́ннях тих, хто нена́видить Мене,
Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людсько́ї руки́, і писали навпро́ти свічника́ на вапні́ стіни царсько́го пала́цу, і цар бачив за́рис руки, що писала.
бо Господь, Бог твій — Бог ревнивий посеред тебе; щоб не запалився на тебе гнів Господа, Бога твого, і щоб Він не вигубив тебе з поверхні землі.
Роздражни́ли Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгніви́ли своїми марно́тами, тому роздражню́ Я їх тим, хто не наро́д, — нерозумним наро́дом розгніваю їх.
У Божих виді́ннях упрова́див Він мене до Ізраїлевого кра́ю, і дав спочи́ти мені на дуже високій горі́, а на ній була́ ніби будо́ва міста, з полу́дня.