Єзекіїль 8:17
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони напо́внили Край наси́льством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галу́зки при но́сі своїм.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
God, having given the prophet a clear foresight of the people's miseries that were hastening on, here gives him a clear insight into the people's wickedness, by which God was provoked to bring these miseries upon them, that he might justify God in all his judgments, might the more particularly reprove the sins of the people, and with the more satisfaction foretel their ruin. Here God, in vision, brings him to Jerusalem, to show him the sins that were committed there, though God had begun to contend with them (Eze 8:1-4), and there he sees, I. The image of jealousy set up at the gate of the altar (Eze 8:5, Eze 8:6). II. The elders of Israel worshipping all manner of images in a secret chamber (Eze 8:7-12). III. The women weeping for Tammuz (Eze 8:13, Eze 8:14). IV. The men worshipping the sun (Eze 8:15, Eze 8:16). And then appeals to him whether such a provoking people should have any pity shown them (Eze 8:17, Eze 8:18).
Відкрити джерело ↗8:17-18 The abominations that the Israelites were committing in the Temple complex were tantamount to thumbing (literally putting the twig [or branch] to) their noses at the Lord. This gesture was at least defiant, and possibly vulgar.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сказав Він до мене: „Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля напо́внена душогу́бствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить.
Зроби ланцюга́, бо земля перепо́внилась правом крива́вим, а місто наси́льством напо́внилось.
І навіщу́ Я кожного, хто перескакує через поріг того дня, тих, хто наповнює дім свого пана насиллям й оманою.
як випри́скує воду свою джерело́, так випри́скує він своє зло. Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безпере́стань хворо́ба та рана.
Якщо́ піль жада́ють, то грабують вони, а домів — то хапа́ють. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спа́дки його́.
а також за непови́нну кров, яку він пролив, і напо́внив Єрусалим непови́нною кров'ю; і не хотів Господь простити.
І чинила ти розпусту з синами Єгипту, з своїми сусідами великотеле́сими, і побільшувала свою розпусту, щоб гніви́ти Мене.
І промовив Господь до Ноя: „Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо напо́внилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближа́єте!
Ви намно́жили своїх забитих у цьому місті, і напо́внили його вулиці тру́пами.