Єзекіїль 7:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
На те́бе тепер цей кінець, і пошлю́ Я на те́бе Свій гнів, і тебе́ розсуджу́ за твоїми доро́гами, і на тебе складу́ всі гидо́ти твої.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter the approaching ruin of the land of Israel is most particularly foretold in affecting expressions often repeated, that if possible they might be awakened by repentance to prevent it. The prophet must tell them, I. That it will be a final ruin, a complete utter destruction, which would make an end of them, a miserable end (Eze 7:1-6). II. That it is an approaching ruin, just at the door (Eze 7:7-10). III. That it is an unavoidable ruin, because they had by sin brought it upon themselves (Eze 7:10-15). IV. That their strength and wealth should be no fence against it (Eze 7:16-19). V. That the temple, which they trusted in, should itself be ruined (Eze 7:20-22). VI. That it should be a universal ruin, the sin that brought it having been universal (Eze 7:23-27).
Відкрити джерело ↗7:3-4 There was no hope that God would change his mind. • Then you will know that I am the Lord: When they received exactly what they deserved, the people would recognize the Lord’s power and holiness.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тому́ буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за дорогами його, говорить Господь Бог. Покайтеся, і відверні́ться від усіх ваших гріхів, і не буде вам провина на спотика́ння!
І докі́нчиться гнів Мій, і Я заспоко́ю Свою лють проти них, і задовольню́ся. І пізнають вони, що Я, Господь, говорив у горли́вості Своїй, коли докона́ю Свою лютість на них!
І засуджу́ тебе при́судом на перелю́бниць та тих, що кров проливають, і дам тебе на кров лютости та за́здрости.
А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його доро́гами!“
І розсіяв Я їх серед народів, і вони були розпоро́шені по краї́нах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розсуди́в Я їх.
Цар буде в жало́бі, і стра́хом зодя́гнеться князь, а ру́ки наро́ду землі затремтя́ть. За доро́гами їхніми їм учиню́, і судитиму їх — їхніми суда́ми, і пізна́ють, що Я — то Госпо́дь!“