Єзекіїль 7:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
розвило́ся наси́льство для ки́я безбожності! Нічого із них не зали́шиться: ані з числе́нности їхньої, ані з їхнього завору́шення, ані з їхньої пишноти́.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter the approaching ruin of the land of Israel is most particularly foretold in affecting expressions often repeated, that if possible they might be awakened by repentance to prevent it. The prophet must tell them, I. That it will be a final ruin, a complete utter destruction, which would make an end of them, a miserable end (Eze 7:1-6). II. That it is an approaching ruin, just at the door (Eze 7:7-10). III. That it is an unavoidable ruin, because they had by sin brought it upon themselves (Eze 7:10-15). IV. That their strength and wealth should be no fence against it (Eze 7:16-19). V. That the temple, which they trusted in, should itself be ruined (Eze 7:20-22). VI. That it should be a universal ruin, the sin that brought it having been universal (Eze 7:23-27).
Відкрити джерело ↗7:11 Their violence has grown into a rod that will beat them: God would use their own violence to punish them by giving them over to internal strife and conflict (cp. Prov 6:27). Wealth and prestige could not save them against the coming torrent of destruction.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Спасти́ їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло́, ані золото їхнє, — і огнем Його за́здрощів буде поїджена ціла земля́, бо скі́нчення тільки приспі́шене зробить зо всіми мешка́нцями кра́ю цього́.
Зроби ланцюга́, бо земля перепо́внилась правом крива́вим, а місто наси́льством напо́внилось.
Тому так промовляє Госпо́дь про Єгояки́ма, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: „О мій брате!“ й „О се́стро!“ Не будуть за ним голосити: „О пане" й „О вели́чносте його!“
Що повні наси́льства його багачі́, мешка́нці ж його говорили неправду, а їхній язик в їхніх у́стах — ома́на,
Тому, як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ти занечи́стив святиню Мою всіма́ гидо́тами своїми та всіма́ обри́дженнями своїми, то теж Я відкину тебе, й око Моє не матиме милосердя, і Сам Я не змилосе́рджуся!
„А ти, сину лю́дський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до кра́ю Ізраїлевого: Кіне́ць, надійшов той кінець на чотири окра́йки землі!
Усякий бо чобіт військо́вий, що гу́пає гу́чно, та оде́жа, попля́млена кров'ю, — стане все це поже́жею, за ї́жу огню!
І візьми із нього ще, і кинь його до сере́дини огню, і спали його в огні, — з нього вийде огонь на ввесь Ізраїлів дім“.
як випри́скує воду свою джерело́, так випри́скує він своє зло. Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безпере́стань хворо́ба та рана.
І врято́вані з них повтікають, і бу́дуть на го́рах, немов голуби́ із долин, — всі бу́дуть стогна́ти, кожен за гріх свій.