Єзекіїль 44:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
За те, що вони служили їм перед їхніми бовва́нами, і стали для Ізраїлевого дому за спотика́ння на прови́ну, тому підняв Я Свою руку на них, — говорить Господь Бог, — і вони понесу́ть прови́ну свою!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter we have, I. The appropriating of the east gate of the temple to the prince (Eze 44:1-3). II. A reproof sent to the house of Israel for their former profanations of God's sanctuary, with a charge to them to be more strict for the future (Eze 44:4-9). III. The degrading of those Levites that had formerly been guilty of idolatry and the establishing of the priesthood in the family of Zadok, which had kept their integrity (Eze 44:10-16). IV. Divers laws and ordinances concerning the priests (Eze 44:17-31).
Відкрити джерело ↗44:12-14 The Levites had encouraged . . . Israel to fall into deep sin by abandoning the Lord and worshiping idols. One of the consequences of that sin was that they could no longer enter the inner court of the Temple like the priests. However, by God’s grace, they would still have a significant ministry in serving the people and slaughtering their sacrifices. • The people as a whole were placed at a greater distance from God because of their idolatry. Prior to the Exile they would have slaughtered their own sacrifices (see Lev 1:5, 11); now they must hand them over to the Levites to be slaughtered on their behalf.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,
І на́віть Левити, що були віддали́лися від Мене, коли блукав Ізраїль, що були зблудили від Мене за своїми божка́ми, і вони понесу́ть кару за свою вину, —
Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,
Тому́ то його юнака́ми радіти не буде Госпо́дь, а до сирі́т його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочи́нець, і зло́бне всі уста говорять. При цьому всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
І вони не піді́йдуть до Мене, щоб бути священиками Мені, і щоб підхо́дити до всіх святощів Моїх, до Святого Святих, і будуть носити га́ньбу свою та гидо́ти свої, які наробили.
Послухайте цього, священики, і почуйте, Ізраїлів до́ме, а ви, царський доме, візьміть до вух, бо вам буде суд, бо ви для Міцпи́ були па́сткою й сіткою, розтя́гненою на Фаво́р.
коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.
Госпо́дь присягнув славою Якова: Не забуду ніко́ли усіх їхніх вчинків!
того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.