Єзекіїль 3:15
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter we have the further preparation of the prophet for the work to which God called him. I. His eating the roll that was presented to him in the close of the foregoing chapter (Eze 3:1-3). II. Further instructions and encouragements given him to the same purport with those in the foregoing chapter (Eze 3:4-11). III. The mighty impulse he was under, with which he was carried to those that were to be his hearers (Eze 3:12-15). IV. A further explication of his office and business as a prophet, under the similitude of a watchman (Eze 3:16-21). V. The restraining and restoring of the prophet's liberty of speech, as God pleased (Eze 3:22-27).
Відкрити джерело ↗3:15 The exact location of Tel-abib in Babylonia has not been determined. • As one of the exiles, Ezekiel was overwhelmed by the prospect of this fearsome judgment. As with Job’s counselors, no words were possible at first, and he sat silently for seven days (see Job 2:13).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ноче́й, і ніхто не промо́вив до нього ні слова, бо вони ба́чили, що біль його ве́льми великий
Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі!
І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йорда́ну, і плакали там великим та дуже ревним плаче́м... І він учинив ба́тькові своєму семиденну жало́бу.
І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полоне́них над річкою Кева́р, відкри́лося небо, і побачив я Божі виді́ння.
Я почув — і затремтіла утро́ба моя, задзвені́ли на голос цей гу́би мої, гнили́зна ввійшла́ в мої ко́сті, і тремчу́ я на місці своїм, бо маю чекати в споко́ї день у́тиску, коли при́йде наро́д, який має на вас наступа́ти.
Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпо́чуть всі ко́сті мої, я став, як п'яни́й, як той муж, що по ньому вино перейшло́, через Господа й ради святих Його слів,
І підняли́ся ті Херувими. Це та жива істота, яку я бачив на річці Кева́р.
І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє.
І вид був такий же, як я бачив: як те ви́диво, що я бачив, коли я прихо́див руйнувати місто, і види були, як той вид, що я бачив при річці Кева́р. І впав я на обличчя своє!