Єзекіїль 3:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter we have the further preparation of the prophet for the work to which God called him. I. His eating the roll that was presented to him in the close of the foregoing chapter (Eze 3:1-3). II. Further instructions and encouragements given him to the same purport with those in the foregoing chapter (Eze 3:4-11). III. The mighty impulse he was under, with which he was carried to those that were to be his hearers (Eze 3:12-15). IV. A further explication of his office and business as a prophet, under the similitude of a watchman (Eze 3:16-21). V. The restraining and restoring of the prophet's liberty of speech, as God pleased (Eze 3:22-27).
Відкрити джерело ↗3:14-15 The Spirit lifted me up: Ezekiel was brought back from his visionary experience to the ordinary world of the exiles. Ezekiel regularly experienced the powerful impact of the Spirit’s transporting him to another location (see also 8:3; 11:1, 24; 40:1-3; 43:5). • After the Spirit departed from him, Ezekiel experienced the conflicting emotions associated with his commission. As a prophet who spoke for God, he began to feel the bitterness and turmoil of God’s anger against the sins of his people.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Була́ надо мною Господня рука, і Дух Госпо́дній ви́провадив мене, і спинив мене серед долини, а вона — повна кісто́к!
А тепер приведіть мені гусляра́“. І сталося, коли грав гусля́р, то на Єлисеї була Господня рука,
І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість.
та й сказали до нього: „Ось із твоїми рабами є п'ятдеся́т чоловіка хоробрих, — нехай вони пі́дуть та пошукають твого пана, — а ну ж забра́в його Дух Господній, і ки́нув його на одну з гір або в одну з долин!“ А той відказав: „Не посилайте!“
сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука.
I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“ із свого місця,
І гніву Господнього по́вен я став, зму́чився я, його стримуючи, — на вулиці виллю його на дітей та на збір юнакі́в одноча́сно, бо схо́плені будуть чоловік із жінкою, старий із віджи́лим літа́,
А Господня рука була́ на Іллі. І він опереза́в свої сте́гна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.
Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
Він покинув Юде́ю та зно́ву пішов у Галіле́ю.