Єзекіїль 39:25
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Тому́ так говорить Господь Бог: Тепер поверну́ долю Якова, і змилуюся над усім Ізраїлевим домом, і буду ревний за Своє святе Йме́ння.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter continues and concludes the prophecy against Gog and Magog, in whose destruction God crowns his favour to his people Israel, which shines very brightly after the scattering of that black cloud in the close of this chapter. Here is, I. An express prediction of the utter destruction of Gog and Magog, agreeing with what we had before (Eze 39:1-7). II. An illustration of the vastness of that destruction, in three consequences of it: the burning of their weapons (Eze 39:8-10), the burning of their slain (Eze 39:11-16), and the feasting of the fowls with the dead bodies of those that were unburied (Eze 39:17-22). III. A declaration of God's gracious purposes concerning his people Israel, in this and his other providences concerning them, and a promise of further mercy that he had yet in store for them (Eze 39:23-29).
Відкрити джерело ↗39:25-29 God would also demonstrate his glory through his people’s return home from exile in the lands of their enemies. Once God had exhausted his wrath upon them for their sins, he would bring them home again and leave none of them behind. He would pour out his Spirit upon the people of Israel, transforming them in order to prevent a recurrence of their former situation. He would never again turn his face from them. His future favor on his people was assured (cp. Rom 8:31-39).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю.
Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!
Бо прихо́дять ось дні, — говорить Господь, — і Я верну́ народ Мій Ізраїлів та Юдин, — каже Господь, — і верну́ їх до Кра́ю, що їхнім батька́м Я був дав, і вони пося́дуть його.
Так говорить Господь: Ось Я поверну́ з полону шатра Яковові, і зми́луюся над місцями його пробува́ння, — і на пагі́рку своїм побуду́ється місто, а па́лац ося́деться на відповідному місці своїм.
Того ча́су, — говорить Господь, — для всіх ро́дів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть наро́дом!
І Я поверну́ долю Юди, і долю Ізраїля, і їх розбудую, немов напоча́тку.
А ти не лякайся, рабе Мій Якове, — каже Госпо́дь, — і не страши́ся, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого кра́ю, і наща́дків твоїх — з краю їхнього полону́! І ве́рнеться Яків, і буде спокійний, і буде безпе́чний, і не буде того́, хто б його настраши́в,
Слово Господа Бога, що збирає вигна́нців Ізраїля: Я ще позбира́ю до нього, до його зі́браних!
„Так говорить Господь Саваот: За́здрю Я за Сіон великою за́здрістю, і великою ревністю Я за́здрю за нього.