Єзекіїль 39:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І верну́ тебе, і попрова́джу тебе, і підійму́ тебе з півні́чних кінці́в, і впрова́джу тебе на Ізраїлеві го́ри.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter continues and concludes the prophecy against Gog and Magog, in whose destruction God crowns his favour to his people Israel, which shines very brightly after the scattering of that black cloud in the close of this chapter. Here is, I. An express prediction of the utter destruction of Gog and Magog, agreeing with what we had before (Eze 39:1-7). II. An illustration of the vastness of that destruction, in three consequences of it: the burning of their weapons (Eze 39:8-10), the burning of their slain (Eze 39:11-16), and the feasting of the fowls with the dead bodies of those that were unburied (Eze 39:17-22). III. A declaration of God's gracious purposes concerning his people Israel, in this and his other providences concerning them, and a promise of further mercy that he had yet in store for them (Eze 39:23-29).
Відкрити джерело ↗39:2 I will turn you around and drive you: The Lord would be bringing Gog against Israel in order to break him.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амі́нь і амі́нь!
І при́йдеш із свого місця, із півні́чних кінців, ти та числе́нні народи з тобою, — всі вони гарцю́ють на ко́нях, зборище велике й ві́йсько числе́нне!
За твоє проти Ме́не обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до вух Моїх, то на ні́здрі твої Я сере́жку приві́шу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти!
А в кінці ча́су зудариться з ним південний цар. І кинеться на нього північний цар колесни́цями, і верхівця́ми, і числе́нними кораблями, і при́йде на краї́, і позаливає та пере́йде їх.
Спаси мене, Боже, бо во́ди вже аж до душі підійшли́!