Єзекіїль 36:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Так говорить Госпо́дь Бог: За те, що ворог говорить на вас „Ага́!“ і вічні па́гірки стали вам за спа́дщину,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We have done with Mount Seir, and left it desolate, and likely to continue so, and must now turn ourselves, with the prophet, to the mountains of Israel, which we find desolate too, but hope before we have done with the chapter to leave in better plight. Here are two distinct prophecies in this chapter: - I. Here is one that seems chiefly to relate to the temporal estate of the Jews, wherein their present deplorable condition is described and the triumphs of their neighbours in it; but it is promised that their grievances shall be all redressed and that in due time they shall be settled again in their own land, in the midst of peace and plenty (Eze 36:1-15). II. Here is another that seems chiefly to concern their spiritual estate, wherein they are reminded of their former sins and God's judgments upon them, to humble them for their sins and under God's mighty hand (Eze 36:16-20). But it is promised, 1. That God would glorify himself in showing mercy to them (Eze 36:21-24). 2. That he would sanctify them, by giving them his grace and fitting them for his service; and this for his own name's sake and in answer to their prayers (Eze 36:25-38).
Відкрити джерело ↗36:2 The ancient heights of Israel could not be stolen by their enemies because the Lord had given them to his people.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Він його садови́в на висо́тах землі, і він їв польові́ врожа́ї, Він медом із скелі його годува́в, і оливою з ске́льного кре́меня,
За те, що ти кажеш: „Два ці наро́ди, і два ці кра́ї будуть мої, і ми пося́демо те, де Господь був“,
І скажеш Аммо́новим синам: Послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог: За те, що ти говориш „Ага!“ про Мою святиню, бо вона збезче́щена, і про Ізраїлеву землю, бо спусто́шена, і про Юдин дім, бо пішов у поло́н,
Бог Госпо́дь — моя сила, і чи́нить Він но́ги мої, як у ла́ні, і во́дить мене по висо́тах!“ Для дириґента хору на моїх стру́нних знаря́ддях.
На Аммонових синів. „Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоє́мця в нього? Чому Ґада Мілком одіди́чив й осівся наро́д його по містах його?
тоді в Го́споді розкошува́ти ти будеш, і Він посадо́вить тебе на висо́тах землі, та зробить, що будеш ти спожива́ти спа́дщину Якова, батька твого́, — бо у́ста Господні сказали оце!
„Сину лю́дський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: „Ага́! зламалися це двері наро́дів, він зверта́ється до мене, і я наси́чуся, бо він зни́щений“,
Так говорить Господь Бог: Поправді кажу́, що огнем Своєї ревности говорив Я на решту тих наро́дів та на ввесь Едо́м, що взяли собі Мій Край за спа́док у ра́дості всього серця, у пого́рді душі, щоб ви́гнати його на здо́бич.