Єзекіїль 30:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
I оберну́ Я річки́ на суході́л, і передам землю в руку злочинців, і спусто́шу край та все, що в ньому, рукою чужих. Я, Господь, це сказав!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter we have, I. A continuation of the prophecy against Egypt, which we had in the latter part of the foregoing chapter, just before the desolation of that once flourishing kingdom was completed by Nebuchadnezzar, in which is foretold the destruction of all her allies and confederates, all her interests and concerns, and the several steps which the king of Babylon should take in pushing on this destruction (v. 1-19). II. A repetition of a former prophecy against Egypt, just before the desolation of it begun by their own bad conduct, which gradually weakened them and prepared the way for the king of Babylon (Eze 30:20-26). It is all much to the same purport with what we had before.
Відкрити джерело ↗30:12 I will dry up the Nile River: Egypt was completely dependent on the Nile for its prosperity, so having the Nile dry up would threaten the Egyptians’ livelihoods.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Говори та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Ось Я на те́бе, фарао́не, ца́рю єгипетський, крокоди́ле великий, що лежиш серед своїх рік, що гово́риш: „Моя рі́чка — моя, і я утвори́в її для себе!“
Ти помреш смертю необрі́занців, від руки чужих, бо Я це сказав, говорить Господь Бог!“
Бо „Господня земля, і все, що на ній“!
І запала́в Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, — і вони їх грабува́ли. І Він передав їх у руку навко́лишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.
Хто глибі́ні проказує: „Ви́сохни, а річки́ твої Я повису́шую“,
І ви́тяли його чужі, насильники наро́дів, і повідкида́ли його. На го́ри й на всі долини попа́дали галу́зки його, і було поламане ві́ття його по всіх потоках землі, а всі наро́ди землі повихо́дили з ті́ні його й покинули його.
Тому так промовляє Господь: Оце Я змага́юсь за справу твою, і помщу́ твою по́мсту, і ви́сушу море його, і джерело́ його ви́сушу.
Шостий же ангол вилив чашу свою на річку велику Ефра́т, — і вода її висохла, щоб пригото́вити дорогу царям, які від схід сонця.
Як загні́вається Він на море, то сушить його, і всі рі́ки висушує, в'яне Баша́н та Карме́л, і в'яне та квітка Ліва́ну.
Посу́ха на во́ди його, — й вони повисиха́ють, бо це край божкі́в, і шаліють вони від бовва́нів.