Єзекіїль 27:36
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Купці серед наро́дів глузли́во свистя́ть над тобою,— ти по́страхом став, і не буде навіки тебе́!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Still we are attending the funeral of Tyre and the lamentations made for the fall of that renowned city. In this chapter we have, I. A large account of the dignity, wealth, and splendour of Tyre, while it was in its strength, the vast trade it drove, and the interest it had among the nations (v. 1-25), which is designed to make its ruin the more lamentable. II. A prediction of its fall and ruin, and the confusion and consternation which all its neighbours shall thereby be put into (Eze 27:26-36). And this is intended to stain the pride of all worldly glory, and, by setting the one over-against the other, to let us see the vanity and uncertainty of the riches, honours, and pleasures of the world, and what little reason we have to place our happiness in them or to be confident of the continuance of them; so that all this is written for our learning.
Відкрити джерело ↗27:36 Tyre’s former occupants and her former trading partners join the lament for her lost way of life. This panel, like the previous one, ends with the statement that Tyre has come to a horrible end and will exist no more (cp. 26:21).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.
Оце оте радісне місто, що безпечно живе, що говорить у серці своє́му: „Я, — і немає вже більше ніко́го!“ Як стало воно опусто́шенням, лего́вищем для звірини́! Кожен, хто буде прохо́дить повз нього, засви́ще, своєю рукою махне́!
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
І вчиню́ оце місце страхі́ттям і по́сміхом, — кожен, хто буде прохо́дити ним, остовпі́є й засвище, побачивши всі його вра́зи.
За по́страх тебе учиню́, — і не буде тебе, і будуть шукати тебе, — та вже більше не зна́йдуть навіки, говорить оце́ Господь Бог!“
І стане Едо́м за страхі́ття, — кожен, хто буде прохо́дити ним, остовпі́є й засвище, як пора́зи його всі побачить.
Від Господнього гніву вона незаме́шкана буде та стане спусто́шенням уся. Кожен, хто буде прохо́дити повз Вавило́н, остовпі́є й засви́ще, як побачить усі ці пора́зи його!
Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посви́стують та головою своє́ю хита́ють над до́нькою Єрусалиму та кажуть: „Хіба це те місто, що про ньо́го казали: Корона пишно́ти, розра́да всієї землі?“
І храм цей найвищий, — кожен, хто прохо́дитиме біля нього, скам'яні́є та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Кра́єві та храмові цьому?..
„Сину лю́дський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: „Ага́! зламалися це двері наро́дів, він зверта́ється до мене, і я наси́чуся, бо він зни́щений“,