Єзекіїль 27:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Перс, і Луд, і Пут були в ві́йську твоїм вояка́ми твоїми, вішали в тебе щита́ та шоло́ма, — вони то давали тобі пишноту́.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Still we are attending the funeral of Tyre and the lamentations made for the fall of that renowned city. In this chapter we have, I. A large account of the dignity, wealth, and splendour of Tyre, while it was in its strength, the vast trade it drove, and the interest it had among the nations (v. 1-25), which is designed to make its ruin the more lamentable. II. A prediction of its fall and ruin, and the confusion and consternation which all its neighbours shall thereby be put into (Eze 27:26-36). And this is intended to stain the pride of all worldly glory, and, by setting the one over-against the other, to let us see the vanity and uncertainty of the riches, honours, and pleasures of the world, and what little reason we have to place our happiness in them or to be confident of the continuance of them; so that all this is written for our learning.
Відкрити джерело ↗27:10 Persia, Lydia, and Libya: Persia was far to the east over land, while Lydia was northwest in what is now Turkey. Libya was southwest on the shore of the Mediterranean.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Парас, Куш і Пут із ними, усі вони зо щито́м та з шо́ломом.
Куш, і Пут, і Луд, і ввесь помішаний наро́д, і Кув, і сини землі заповіту попа́дають з ними від меча.
І зна́ка на них покладу́, і пошлю́ урято́ваних з них до наро́дів, у Тарші́ш, Пул, і Лул, в Мешех і Кос, у Тувал та Яван, в острови́ предале́кі, що зві́стки про Мене не чули й не бачили слави Моєї, — і звістя́ть мою славу вони між наро́дами!
Сідайте на ко́ні й шалійте, колесни́ці! І хай ли́царі вийдуть, Куш та Пут, що хапають щита́, та люді́йці, що хапають, натягують лу́ка!
Твоя шия — немов та Давидова башта, на збро́ю збудо́вана: тисяча щитів повішена в ній, усе щити ли́царів!
Сини Хамові: Куш і Міцра́їм, Пут і Ханаан.
А сини Хамові: Куш, і Міцраїм, і Фут, і Ханаан.
Сино́ве Арваду та ві́йсько твоє — навко́ло на мурах твоїх, а Ґаммадеї на ба́штах твоїх пробува́ли, щити́ свої вішали навколо на мурах твоїх, — вони доверши́ли окрасу твою.
„Пере́с“ — поді́лене царство твоє, і ві́ддане мі́дянам та пе́рсам“.
А Міцра́їм породив лудів, і анамів, і легавів, і нафтухів,