Єзекіїль 23:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А їхні іме́на: Ого́ла — старша та Оголи́ва — сестра її. І стали вони Мої, і породили синів та дочо́к. А їхні іме́на: Самарія — Огола, а Єрусалим — Оголи́ва.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This long chapter (as before ch. 16 and 20) is a history of the apostasies of God's people from him and the aggravations of those apostasies under the similitude of corporal whoredom and adultery. Here the kingdoms of Israel and Judah, the ten tribes and the two, with their capital cities, Samaria and Jerusalem, are considered distinctly. Here is, I. The apostasy of Israel and Samaria from God (Eze 23:1-8) and their ruin for it (Eze 23:9, Eze 23:10). II. The apostasy of Judah and Jerusalem from God (Eze 23:11-21) and sentence passed upon them, that they shall in like manner be destroyed for it (Eze 23:22-35). III. The joint wickedness of them both together (Eze 23:36-44) and the joint ruin of them both (Eze 23:45-49). And all that is written for warning against the sins of idolatry, and confidence in an arm of flesh, and sinful leagues and confederacies with wicked people (which are the sins here meant by committing whoredom), is that others may hear and fear, and not sin after the similitude of the transgressions of Israel and Judah.
Відкрити джерело ↗23:4 Marriage is commonly used in the Bible as a symbol for the covenant relationship between God and his people (e.g., Isa 54:1-8; Eph 5:22-33). Adultery symbolizes Israel’s spiritual unfaithfulness (e.g., Hos 1–3). God makes his covenants in spite of, not because of, his people’s character (Rom 5:6-11).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І прохо́див Я повз тебе, і побачив тебе, аж ось час твій наспів, — час коха́ння. І простягну́в Я полу Свою над тобою, і закрив твою наготу́, і присягнув тобі, і ввійшов з тобою в заповіт, — говорить Госпо́дь Бог, — і стала ти Моєю.
І бра́ла ти синів своїх та дочо́к своїх, що породила Мені, і прино́сила їх на їжу їм. Чи мало було розпусти твоєї,
Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.
І зберуть проти тебе збо́ри, і заки́дають тебе камі́нням, і порубають тебе своїми мечами.
Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
щоб очі Твої були відкриті на цей храм уночі та вдень, на те місце, про яке Ти сказав: Нехай буде Йме́ння Моє там, щоб почути молитву, якою буде моли́тися Твій раб на цьому місці!
Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
І сталося, як увесь Ізраїль почув, що вернувся Єровоа́м, то послали й покликали його на збори, та й настанови́ли його царем над усім Ізраїлем. За домом Давида не було ніко́го, окрім одного Юдиного пле́мени.