Єзекіїль 22:6
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ось Ізраїлеві князі, кожен за раме́ном своїм, були́ в тебе, щоб кров проливати.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Here are three separate messages which God entrusts the prophet to deliver concerning Judah and Jerusalem, and all to the same purport, to show them their sins and the judgments that were coming upon them for those sins. I. Here is a catalogue of their sins, by which they had exposed themselves to shame and for which God would bring them to ruin (v. 1-16). II. They are here compared to dross, and are condemned as dross to the fire (Eze 22:17-22). III. All orders and degrees of men among them are here found guilty of the neglect of the duty of their place and of having contributed to the national guilt, which therefore, since none appeared as intercessors, they must all expect to share in the punishment of (Eze 22:23-31).
Відкрити джерело ↗22:6-12 These charges against the people of Judah and their leaders were all drawn from God’s law, especially from Lev 18–20; 25:1-55. Israel’s many sins represented a wider failure to honor and trust the Lord and his commands. Such unfaithfulness to their covenant with the Lord could have only one result: The people of Israel would experience the covenant curses (Deut 8:19-20; 28:15-68).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Князі́ її в сере́дині її, немов ті вовки́, що здо́бич шмату́ють, щоб розливати кров, щоб губити ду́ші ради ко́ристи.
Князі́ твої впе́рті і дру́зі злоді́ям вони, хабара́ вони люблять усі та женуться за да́чкою, не судять вони сироти́, удо́вина справа до них не дохо́дить.
А Ісус одя́гнений був у брудну́ одежу, і стояв перед лицем ангола.
Піду́ но собі до вельмо́жних і з ними помо́влю, — бо знають доро́гу Господню вони, право Бога свого, — та й вони усі ра́зом зламали ярмо́, а шле́ї пірва́ли!
за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учини́ли, щоб гніви́ти Мене, — вони, їхні царі, князі́, їхні священики й їхні пророки, і юде́яни й ме́шканці Єрусалиму.
Господи, сором на обличчя нам, нашим царям, князя́м нашим та нашим батька́м, що згрішили перед Тобою!
А наші царі, наші зверхники, наші священики та наші батьки́ не вико́нували Зако́на Твого, і не слухалися за́повідей Твоїх та свідо́цтв Твоїх, що Ти сві́дчив проти них.
Горе тим, що заду́мують кривду і на ло́жах своїх учиняють лихе! За світла пора́нку виконують це, бо їхня рука має силу.