Єзекіїль 21:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
„Сину лю́дський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, — наго́стрений він та блиску́чий!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter we have, I. An explication of the prophecy in the close of the foregoing chapter concerning the fire in the forest, which the people complained they could not understand (Eze 21:1-5), with directions to the prophet to show himself deeply affected with it (Eze 21:6, Eze 21:7). II. A further prediction of the sword that was coming upon the land, by which all should be laid waste; and this expressed very emphatically (Eze 21:8-17). III. A prospect given of the king of Babylon's approach to Jerusalem, to which he was determined by divination (Eze 21:18-24). IV. Sentence passed upon Zedekiah king of Judah (Eze 21:25-27). V. The destruction of the Ammonites by the sword foretold (Eze 21:28-32). Thus is this chapter all threatenings.
Відкрити джерело ↗21:14-17 As the representative of the Lord, Ezekiel was to clap his hands in a threatening gesture and take the sword and brandish it . . . three times to represent the completeness of the coming massacre. There would be nowhere to run and nowhere to hide from the slashing sword of judgment when the Lord was ready to satisfy his fury by destroying his people. Their hearts would melt with terror at the awful massacre.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
За його днів прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, а Єгояки́м був йому три роки невільником, та пото́му збунтувався на нього.
І запалав гнів Балаків на Валаама, і сплеснув він у долоні свої! І сказав Бала́к до Валаама: „Я покликав тебе прокля́сти ворогів моїх, а ти ось, благословляючи, поблагословив їх оце тричі!
А якщо й тоді пі́дете проти Мене, і не схочете бути слухня́ними Мені, то Я семикратно збільшу́ над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.
то й Я піду́ проти вас, і вда́рю вас і Я семикра́тно за ваші гріхи.
Так говорить Господь Бог: Удар своєю долонею й ту́пни ногою своєю, і скажи: Горе за всі злі вчинки Ізраїлевого дому, за які вони попа́дають від меча, голоду та морови́ці!
І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину лю́дський, що́ роблять Ізраїлеві старші́ в темно́ті, кожен у кімна́тах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“.
Кричи та реви, сину лю́дський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, — їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по сте́гнах!
А позосталі повтікали до Афеку, до міста, та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка. А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста, до вну́трішньої кімнати.
Тоді Навуходоно́сор перепо́внився лю́тістю, і ви́гляд його обличчя змінився проти Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо. Він відповів, і наказав напали́ти піч усе́меро понад те, як повинно було́ напали́ти її.
Якщо б закопа́лись вони до шео́лу, то й звідти рука Моя їх забере́, і якщо б підняли́ся на небо, то й звідти їх ски́ну!