Єзекіїль 20:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter, I. The prophet is consulted by some of the elders of Israel (Eze 20:1). II. He is instructed by his God what answer to give them. He must, 1. Signify God's displeasure against them (Eze 20:2, Eze 20:3). And, 2. He must show them what just cause he had for that displeasure, by giving them a history of God's grateful dealings with their fathers and their treacherous dealings with God. (1.) In Egypt (Eze 20:5-9). (2.) In the wilderness (v. 10-26). (3.) In Canaan (Eze 20:27-32). 3. He must denounce the judgments of God against them (Eze 20:33-36). 4. He must tell them likewise what mercy God had in store for them, when he would bring a remnant of them to repentance, re-establish them in their own land, and set up his sanctuary among them again (Eze 20:37-44). 5. Here is another word dropped towards Jerusalem, which is explained and enlarged upon in the next chapter (Eze 20:45-49).
Відкрити джерело ↗20:4-26 That the Lord would not answer their inquiry did not mean that he had nothing to say to them. Ezekiel would parade the detestable character of their ancestors before their eyes.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
„А ти, сину лю́дський, чи будеш судити, чи суди́тимеш ти місто крови? І завідо́м його про всі гидо́ти його,
І сказав Господь до мене: „Сину лю́дський, чи будеш судити Оголу та Оголиву? То викажи їм їхні гидо́ти!
Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:
Хіба ви не знаєте, що святі світ судитимуть? Коли ж бу́дете ви світ судити, то чи ж ви негі́дні судити незначні справи?
І промовив до мене Господь: Якщо став би Мойсей й Самуїл перед лицем Моїм, — то душа Моя до наро́ду цього́ не звернулася б! Віджени їх із-перед Мого лиця, і нехай повихо́дять!
а Ной, Даниї́л та Йов були б серед неї, — як живий Я! — говорить Господь Бог, — ані сина, ані дочки́ не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою вла́сну душу.
А люди справедливі — вони розсудять їх правом про тих, що чинять пере́люб, та правом про тих, що кров проливають, бо вони чинять пере́люб, і кров на їхніх рука́х.
А ти не молись за наро́д цей, і блага́ння й моли́тви за них не здійма́й, і Мене не проси, — бо не ви́слухаю Я тебе́!
А коли б серед неї були три му́жі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою вла́сну душу, говорить Господь Бог.
А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́!