Єзекіїль 17:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
та й скажи: Так говорить Господь Бог: Великий орел великокри́лий, з широко розго́рненими кри́лами, повний різнокольоро́вого пі́р'я, прилеті́в до Ливану, і взяв верхові́ття ке́дру.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
God was, in the foregoing chapter, reckoning with the people of Judah, and bringing ruin upon them for their treachery in breaking covenant with him; in this chapter he is reckoning with the king of Judah for his treachery in breaking covenant with the king of Babylon; for when God came to contend with them he found many grounds of his controversy. The thing was now in doing: Zedekiah was practising with the king of Egypt underhand for assistance in a treacherous project he had formed to shake off the yoke of the king of Babylon, and violate the homage and fealty he had sworn to him. For this God by the prophet here, I. Threatens the ruin of him and his kingdom, by a parable of two eagles and a vine (Eze 17:1-10), and the explanation of that parable (Eze 17:11-21). But, in the close, II. He promises hereafter to raise the royal family of Judah again, the house of David, in the Messiah and his kingdom (Eze 17:22-24).
Відкрити джерело ↗17:3-6 Babylon was the city filled with merchants (see 16:29).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Рога до уст своїх, та й засурми́: на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого́, і на Зако́на Мого повстали.
Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилети́ть, і кри́ла свої над Моавом розго́рне, —
І тебе ви́женуть від людей, і з польово́ю звірино́ю буде пробува́ння твоє, і дадуть тобі їсти траву, як волам, і з небесної роси тебе зро́сять, і сім часі́в пере́йдуть над тобою, аж поки пізна́єш, що над лю́дським царством панує Всевишній, і дає його тому́, кому хоче.
Та був ще один великий орел, великокри́лий та густопе́рий. І ось той виноград витягнув пожадли́во своє корі́ння на нього, і свої галу́зки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядо́к свого заса́дження.
Господь нанесе на тебе народ іздале́ка, з кінця землі, так, як летить орел, народ, що мови його ти не розумієш,
Передній був, як лев, а крила в нього орли́ні. Я бачив, аж ось були́ ви́рвані йому кри́ла, і він був пі́днятий від землі, і поста́влений на ноги, як люди́на, і серце лю́дське було йому да́не.
Бо де труп, — там зберуться орли́.
Ось він при́йде, як хмари, й як буря — його колесни́ці, від орлі́в швидші коні його́: Горе нам, бо спусто́шені бу́демо ми!
Гноби́телі наші скоріші були за орлів піднебе́сних, — вони уганя́лись за нами по го́рах, на нас чатува́ли в пустині.
Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщі́линах скелі живеш, що високих підгі́рків тримаєшся. Та коли б ти кубло́ своє й ви́соко звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.