Єзекіїль 17:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І ось хоч він заса́джений, — чи поведе́ться йому? Чи всиха́ючи, не всо́хне він, як тільки доторкне́ться його схі́дній вітер? Він усо́хне на грядка́х, де поса́джений“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
God was, in the foregoing chapter, reckoning with the people of Judah, and bringing ruin upon them for their treachery in breaking covenant with him; in this chapter he is reckoning with the king of Judah for his treachery in breaking covenant with the king of Babylon; for when God came to contend with them he found many grounds of his controversy. The thing was now in doing: Zedekiah was practising with the king of Egypt underhand for assistance in a treacherous project he had formed to shake off the yoke of the king of Babylon, and violate the homage and fealty he had sworn to him. For this God by the prophet here, I. Threatens the ruin of him and his kingdom, by a parable of two eagles and a vine (Eze 17:1-10), and the explanation of that parable (Eze 17:11-21). But, in the close, II. He promises hereafter to raise the royal family of Judah again, the house of David, in the Messiah and his kingdom (Eze 17:22-24).
Відкрити джерело ↗17:10 In Judah, the east wind blows from the desert and is therefore hot and dry.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Хоч він дає плід між брата́ми, але прийде вітер зо схо́ду, вітер Госпо́дній, що зі́йде з пустині, і всо́хне його джерело́, і пересо́хне крини́чка його, — понищить він скарб всіх коштовних рече́й!
Коли хто перебува́ти не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галу́зка, і всохне. І грома́дять їх, і кладуть на огонь, — і згорять.
І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“ І фіґове дерево зараз усохло.
Єфре́м оточи́в Мене лжею, лука́вством — Ізраїлів дім, а Юда держа́вся ще з Богом і з святими був вірний.
Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені;
А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.