Єзекіїль 16:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І приоздо́бив тебе оздобою, і дав нараме́нники на руки твої, а ланцюга́ — на шию твою.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Still God is justifying himself in the desolations he is about to bring upon Jerusalem; and very largely, in this chapter, he shows the prophet, and orders him to show the people, that he did but punish them as their sins deserved. In the foregoing chapter he had compared Jerusalem to an unfruitful vine, that was fit for nothing but the fire; in this chapter he compares it to an adulteress, that, in justice, ought to be abandoned and exposed, and he must therefore show the people their abominations, that they might see how little reason they had to complain of the judgments they were under. In this long discourse are set forth, I. The despicable and deplorable beginnings of that church and nation (Eze 16:3-5). II. The many honours and favours God had bestowed upon them (Eze 16:6-14). III. Their treacherous and ungrateful departures from him to the services and worship of idols, here represented by the most impudent whoredom (v. 15-34). IV. A threatening of terrible destroying judgments, which God would bring upon them for this sin (Eze 16:35-43). V. An aggravation both of their sin and of their punishment, by comparison with Sodom and Samaria (v. 44-59). VI. A promise of mercy in the close, which God would show to a penitent remnant (Eze 16:60-63). And this is designed for admonition to us.
Відкрити джерело ↗16:11-14 She was adorned with jewelry and fed with the very finest foods. She was known throughout the world for her beauty and splendor—both gifts from the Lord.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —
сережки, нараме́нники, і серпа́нки,
А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.
І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
І голос заспоко́єної товпи лунав при ньому, і до мужів тієї товпи спрова́джували ще п'я́них з пустині, і давали нараме́нники на їхні руки та пишні корони на їхні го́лови.
І ми прине́сли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжо́к на ноги, і нараме́нник, пе́рстень, сере́жки та наши́йника на очищення наших душ перед Господнім лицем“.
тоді падають двадцять чотири ста́рці перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці́ свої перед престолом та кажуть:
І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.
А навколо престолу — двадцять чотири престоли, а на престолах я бачив двадцятьох чотирьох ста́рців, що сиділи, у шати білі одя́гнені, а на головах своїх мали вінці́ золоті.