Єзекіїль 14:9
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А пророк, коли б був зве́дений, і говорив би слово, — Я, Госпо́дь, зведу́ цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з-посеред Свого народу Ізраїлевого!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Hearing the word, and prayer, are two great ordinances of God, in which we are to give honour to him and may hope to find favour and acceptance with him; and yet in this chapter, to our great surprise, we find some waiting upon God in the one and some in the other and yet not meeting with success as they expected. I. The elders of Israel come to hear the word, and enquire of the prophet, but, because they are not duly qualified, they meet with a rebuke instead of acceptance (Eze 14:1-5) and are called upon to repent of their sins and reform their lives, else it is at their peril to enquire of God (Eze 14:6-11). II. Noah, Daniel, and Job, are supposed to pray for this people, and yet, because the decree has gone forth, and the destruction of them is determined by a variety of judgments, their prayers shall not be answered (Eze 14:12-21). And yet it is promised, in the close, that a remnant shall escape (Eze 14:22, Eze 14:23).
Відкрити джерело ↗14:9-10 False prophets, who sought to counteract God’s will by prophesying what God had not spoken, would do God’s will unwittingly—they and other rebels would be deceived and confirmed in their rebellion. False prophets and rebellious people alike were thus punished for their sins (see also Deut 13; 1 Kgs 22:6-23).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.
й скажуть: О Господи, Боже, справді обма́нений сильно наро́д цей та Єрусалим, коли казано: „Буде вам мир“, а меч доторкну́вся ось аж до душі!
Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
Нічого́ не ли́шиться — тільки зігну́тися між полоне́ними, і попа́дати між позаби́ваними. При цьо́му всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
І ось простягнув Я Свою руку на тебе, і відняв належну частину твою, — і дав тебе на волю твоїх нена́висниць, филисти́мських дочо́к, засоро́млених твоєю нечистою дорогою.
Та наро́д не зверну́вся до Того, Хто вра́зив його, і не шукали Господа Саваота.
так ви́беру й Я їх на зве́дення, і предмета їхнього стра́ху на них наведу́, за те, що Я кликав — і ніхто ві́дповіді не давав, говорив Я — й не чули вони, та чинили лихе в Моїх о́чах, і ви́брали те, чого Я не жада́в!
Бо зло́ба горить, як огонь, пожира́є терни́ну й будя́ччя, і пала́є по за́пустах лісу, і кру́тяться вверх стовпи диму.
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.