Єзекіїль 14:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
щоб не блуди́в уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечи́щувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені наро́дом, а Я буду їм Богом, говорить Госпо́дь Бог!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Hearing the word, and prayer, are two great ordinances of God, in which we are to give honour to him and may hope to find favour and acceptance with him; and yet in this chapter, to our great surprise, we find some waiting upon God in the one and some in the other and yet not meeting with success as they expected. I. The elders of Israel come to hear the word, and enquire of the prophet, but, because they are not duly qualified, they meet with a rebuke instead of acceptance (Eze 14:1-5) and are called upon to repent of their sins and reform their lives, else it is at their peril to enquire of God (Eze 14:6-11). II. Noah, Daniel, and Job, are supposed to pray for this people, and yet, because the decree has gone forth, and the destruction of them is determined by a variety of judgments, their prayers shall not be answered (Eze 14:12-21). And yet it is promised, in the close, that a remnant shall escape (Eze 14:22, Eze 14:23).
Відкрити джерело ↗14:11 The goal of God’s judgment was not the total destruction of the exiles but their salvation, so that the people of Israel would learn not to stray from the Lord.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І більш не будуть вони занечи́щуватися своїми бовва́нами й гидо́тами своїми та всіма́ своїми пере́ступами, спасу́ їх зо всіх їхніх осе́ль, де вони гріши́ли, й очи́щу їх. І будуть вони мені наро́дом, а Я буду їм Богом!
Переможець наслідить усе, і Я бу́ду Богом для нього, а він Мені буде за сина!
І на́віть Левити, що були віддали́лися від Мене, коли блукав Ізраїль, що були зблудили від Мене за своїми божка́ми, і вони понесу́ть кару за свою вину, —
Священикам, посвя́ченим із синів Садока, що виконували Мою сторожу, що не блукали блукани́ною Ізраїлевих синів, як блукали Левити,
Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом!
що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом,
Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.
І пізнає Ізраїлів дім, що Я — Госпо́дь, їхній Бог, від цього дня й далі.
і вони Мені стануть наро́дом, а Я буду їм Богом!
А священики-Левити, Садокові сини, що несли сторо́жу Моєї святині, коли Ізраїлеві сини зблуди́ли були від Мене, вони набли́зяться до Мене на службу Мені, і будуть стояти перед Моїм лицем, щоб прино́сити Мені лій та кров, говорить Господь Бог.