Єзекіїль 11:20
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter concludes the vision which Ezekiel saw, and this part of it furnished him with two messages: - I. A message of wrath against those who continued still at Jerusalem, and were there in the height of presumption, thinking they should never fall (Eze 11:1-13). II. A message of comfort to those who were carried captives into Babylon and were there in the depth of despondency, thinking they should never rise. And, as the former are assured that God has judgments in store for them notwithstanding their present security, so the later are assured that God has mercy in store for them notwithstanding their present distress (Eze 11:14-21). And so the glory of God removes further (Eze 11:22, Eze 11:23). The vision disappears (Eze 11:24), and Ezekiel faithfully gives his hearers an account of it (Eze 11:25).
Відкрити джерело ↗11:20 Their changed hearts and spirits would enable the Lord’s people to obey his decrees and regulations so that the goal of the covenant relationship—people living with their God in their midst—might at last be achieved. The new heart and new spirit promised here to God’s people has become a reality (Heb 8:8-13). Through the outpouring of the Spirit at Pentecost, God’s people have become a new creation (2 Cor 5:17).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
щоб не блуди́в уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечи́щувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені наро́дом, а Я буду їм Богом, говорить Госпо́дь Бог!“
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
І станете ви наро́дом Мені, а Я буду вам Богом!
Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу́ з домом Ізраїля, — каже Госпо́дь: Дам Зако́на Свого в сере́дину їхню, і на їхньому серці його напишу́, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть наро́дом!
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.
що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом,
І цю третю частину введу́ на огонь, і очи́щу їх, як очища́ється срі́бло, і їх ви́пробую, як випробо́вується оте золото. Він кли́кати буде Йме́ння Моє, і Я йому відпові́м і скажу́: „Це наро́д Мій“, а він скаже: „Госпо́дь — то мій Бог!“
Оце Заповіт, що його Я складу́ по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Зако́ни Свої в їхні думки́, і на їхніх серцях напишу́ їх, і буду їм Богом, вони ж будуть наро́дом Моїм!“
І буде місце Мого пробува́ння над ними , і Я буду їм Богом, а вони Мені бу́дуть наро́дом.