Єзекіїль 11:17
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Тому́ скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу́ з тих країв, серед яких ви розпоро́шені, і дам вам Ізраїлеву землю.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter concludes the vision which Ezekiel saw, and this part of it furnished him with two messages: - I. A message of wrath against those who continued still at Jerusalem, and were there in the height of presumption, thinking they should never fall (Eze 11:1-13). II. A message of comfort to those who were carried captives into Babylon and were there in the depth of despondency, thinking they should never rise. And, as the former are assured that God has judgments in store for them notwithstanding their present security, so the later are assured that God has mercy in store for them notwithstanding their present distress (Eze 11:14-21). And so the glory of God removes further (Eze 11:22, Eze 11:23). The vision disappears (Eze 11:24), and Ezekiel faithfully gives his hearers an account of it (Eze 11:25).
Відкрити джерело ↗11:17 The exile in Babylon would last only until God had exercised his judgment. After this, there would be a new exodus of God’s people from the nations where they had been scattered back to the land of Israel. Their land, which was currently being stolen from them by those who remained in Judah, would be restored to them.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Так говорить Господь Бог: Коли Я позбираю Ізраїлів дім із наро́дів, між якими вони розпоро́шені, то Я покажу́ на ньому Свою святість на оча́х наро́дів, і вони осядуть на землі своїй, яку Я дав Своєму рабові Якову.
Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав.
І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю.
І візьму́ вас із тих народів, і позбираю вас зо всіх країв, і приведу́ вас до вашої землі.
Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Як фіґи ці добрі, так оберну́ Я на добре вигна́нців Юдиних, яких Я послав із цього місця до кра́ю халдейського.
Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву.
Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.
Так говорить Господь: Ось Я поверну́ з полону шатра Яковові, і зми́луюся над місцями його пробува́ння, — і на пагі́рку своїм побуду́ється місто, а па́лац ося́деться на відповідному місці своїм.