Єремія 51:57
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І впою́ його зве́рхників та мудреці́в його, намісників його та заступників його, і його ли́царів, — і сном вічним заснуть, і не збу́дяться, каже Цар, Господь Саваот Йому Йме́ння.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The prophet, in this chapter, goes on with the prediction of Babylon's fall, to which other prophets also bore witness. He is very copious and lively in describing the foresight God had given him of it, for the encouragement of the pious captives, whose deliverance depended upon it and was to be the result of it. Here is, I. The record of Babylon's doom, with the particulars of it, intermixed with the grounds of God's controversy with her, many aggravations of her fall, and great encouragements given thence to the Israel of God, that suffered such hard things by her (v. 1-58). II. The representation and ratification of this by the throwing of a copy of this prophecy into the river Euphrates (Jer 51:59-64).
Відкрити джерело ↗51:57 Belshazzar, the ruler of the city, and his officers had a feast at which drunkenness was dominant; it ended in their death (Dan 5).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Як живий Я, — каже Цар, що Господь Саваот Йому Йме́ння, — він при́йде, немов би Фаво́р у гора́х, й як при морі Карме́л!
І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.
Попусто́шений буде Моав, і до міст його ворог піді́йметься, — і пі́дуть добі́рні його юнаки́ на зарі́з, каже Цар, що Господь Саваот Йому Йме́ння.
Як вони порозпа́люються, то зроблю́ їм бенке́та та їх упою́, щоб раділи й заснули сном вічним, — і вже не пробу́дяться, каже Господь!
І прокля́тий обма́нець, що в ста́ді його є саме́ць, а він обіцяє та в жертву дає Господе́ві зіпсуте, А Я Цар великий, — говорить Госпо́дь, — і серед наро́дів грізне́ Моє Ймення!
І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошува́ли, коли побачать дим пожежі його.
І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось — усі тіла́ ме́ртві.
Бо вони переплу́тані, наче той те́рен, і повпива́лись, немов би вином, — вони будуть пожерті зовсі́м, мов солома суха!