Єремія 49:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Чого ти долинами хва́лишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о до́чко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: „Хто при́йде до мене?“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The cup of trembling still goes round, and the nations must all drink of it, according to the instructions given to Jeremiah, Jer 25:15. This chapter puts it into the hands, I. Of the Ammonites (Jer 49:1-6). II. Of the Edomites (v. 7-22). III. Of the Syrians (Jer 49:23-27). IV. Of the Kedarenes, and the kingdoms of Hazor (Jer 49:28-33). V. Of the Elamites (Jer 49:34-39). When Israel was scarcely saved where shall all these appear?
Відкрити джерело ↗49:4-6 The Ammonites trusted in their wealth, but it could not provide security. The Lord ensured their judgment and their future restoration.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Наказуй багатим за віку тепе́рішнього, щоб не не́слися ви́соко, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожи́ток,
Бо хто буде хвали́тись, хай хва́литься тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я — то Господь, Який на землі чинить ми́лість, правосу́ддя та правду, бо в цьо́му Моє уподо́бання, каже Господь!
Ось Я проти тебе, мешканко долини, о ске́ле рівни́ни, — говорить Госпо́дь, — на вас, що говорите: „Хто при́йде на нас і хто вві́йде в поме́шкання наші?“
Бо за те, що наді́явся ти на вчинки свої та на ска́рби свої, ти тако́ж будеш узятий, і пі́де Кемош до поло́ну, а ра́зом із ним його священики та його зве́рхники.
І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.
Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,
Аби то Він дав із Сіону спасі́ння Ізраїлеві! Як долю Свого народу поверне Господь, то радітиме Яків, утіша́тися буде Ізра́їль!
Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону!
Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщі́линах скелі живеш, що високих підгі́рків тримаєшся. Та коли б ти кубло́ своє й ви́соко звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.
Бо Ізраїль зробився упе́ртий, немов та упе́рта корова. Та тепер Госпо́дь па́стиме їх, як вівцю́ на приві́ллі!