Єремія 46:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Серед нього й його наймити́, мов телята вгодо́вані, та й вони повернулись назад, повтікали разом, не спинились, бо день їхнього нещастя прийшов ось на них, час наві́щення їх.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
How judgment began at the house of God we have found in the foregoing prophecy and history; but now we shall find that it did not end there. In this and the following chapters we have predictions of the desolations of the neighbouring nations, and those brought upon them too mostly by the king of Babylon, till at length Babylon itself comes to be reckoned with. The prophecy against Egypt is here put first and takes up this whole chapter, in which we have, I. A prophecy of the defeat of Pharaoh-necho's army by the Chaldean forces at Carchemish, which was accomplished soon after, in the fourth year of Jehoiakim (Jer 46:1-12) II. A prophecy of the descent which Nebuchadnezzar should make upon the land of Egypt, and his success in it, which was accomplished some years after the destruction of Jerusalem (Jer 46:13-26). III. A word of comfort to the Israel of God in the midst of those calamities (Jer 46:27, Jer 46:28).
Відкрити джерело ↗46:21 Egypt depended on hired mercenaries from other countries who had no interest in dying for Egypt. Under threat, they would turn and run.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́!
Бо Господь учинив, що сирійський та́бір почув стуко́тняву колесни́ць і їржа́ння ко́ней, та га́лас великого ві́йська. І сказали вони один до о́дного: „Ось Ізраїлів цар найняв на нас хіттейських царів та царів єгипетських, щоб пішли на нас!“
Що то бачу: вони полякались й назад відступають? А ли́царі їхні подо́лані та втікають і не оглядаються. Страхіття навко́ло, говорить Господь!
Прийшли дні наві́щення, прийшли дні заплати, — Ізраїль пізна́є оце: „Нерозумний пророк цей, шале́ний муж духа“, — за числе́нність прови́н твоїх і велике знена́видження!
І побачили аммоні́тяни, що вони зненави́джені в Давида. І аммонітяни послали й найняли́ Арам -Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхоти́нців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов'ян дванадцять тисяч чоловіка.
Його всіх волів повбива́йте, — хай пі́дуть вони на зарі́з! Горе їм, бо настав їхній день, час наві́щення їх!
Найліпший із них — як будя́к, найправдиві́ший — гірший від те́рену. Настає день Твоїх сторожі́в, Твоїх відві́дин, — тепер буде збенте́ження їхнє!
Ви виле́жуєтеся на ло́жах з слоно́вої кости і вива́люєтесь на постелях своїх, і їсте барані́в із отари та ситих теля́т із обо́ри.
І бу́йволи зі́йдуть із ними, і телиці з бика́ми, і напо́їться кров'ю їхній край і наси́титься ту́ком їхній порох, —
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!