Єремія 46:18
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Як живий Я, — каже Цар, що Господь Саваот Йому Йме́ння, — він при́йде, немов би Фаво́р у гора́х, й як при морі Карме́л!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
How judgment began at the house of God we have found in the foregoing prophecy and history; but now we shall find that it did not end there. In this and the following chapters we have predictions of the desolations of the neighbouring nations, and those brought upon them too mostly by the king of Babylon, till at length Babylon itself comes to be reckoned with. The prophecy against Egypt is here put first and takes up this whole chapter, in which we have, I. A prophecy of the defeat of Pharaoh-necho's army by the Chaldean forces at Carchemish, which was accomplished soon after, in the fourth year of Jehoiakim (Jer 46:1-12) II. A prophecy of the descent which Nebuchadnezzar should make upon the land of Egypt, and his success in it, which was accomplished some years after the destruction of Jerusalem (Jer 46:13-26). III. A word of comfort to the Israel of God in the midst of those calamities (Jer 46:27, Jer 46:28).
Відкрити джерело ↗46:18 Mount Tabor towers over the eastern part of the Jezreel Valley. Mount Carmel rises above the coastline of the Mediterranean Sea.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Попусто́шений буде Моав, і до міст його ворог піді́йметься, — і пі́дуть добі́рні його юнаки́ на зарі́з, каже Цар, що Господь Саваот Йому Йме́ння.
І дотикається та границя до Фаво́ру, і Шахаціми, і Бет-Шемету, і їхня границя закінчується при Йорда́ні, — шістнадцять міст та їхні оселі.
І вона послала й покликала Бара́ка, Авіноамового сина, з Кедешу Нефтали́мового. І сказала до нього: „Ось наказав Господь, Бог Ізраїлів: Іди, зі́йдеш на го́ру Фаво́р, і ві́зьмеш з собою десять тисяч чоловіка з синів Нефтали́мових та з синів Завуло́нових.
Бо від міста святого вони прозива́ються та на Бога Ізраїлевого спира́ються, — Йому Йме́ння Госпо́дь Савао́т!
Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
Наш Відкупитель, Господь Савао́т Йому Йме́ння, Святий Ізраїлів.
І прокля́тий обма́нець, що в ста́ді його є саме́ць, а він обіцяє та в жертву дає Господе́ві зіпсуте, А Я Цар великий, — говорить Госпо́дь, — і серед наро́дів грізне́ Моє Ймення!
тоді кожна люди́на в знанні́ тумані́є, усяк золота́р посоро́млений через бовва́на, бо ві́длив його — це неправда, і немає в них духа!
А Господь — Бог правдивий, Він — Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясе́ться земля, і не знесу́ть Його гніву наро́ди.
ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;