Єремія 44:23
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
За те, що кадили ви, і що грішили Господе́ві, і не слухалися Господнього голосу, і не ходили Зако́ном Його й Його правом та свідо́цтвами Його, тому спітка́ло вас оце зло, як бачите цього дня“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Jer 44:23 is an emphatic and brief repetition of what has already been said. קראת is for קראה, as in Deu 31:29; cf. Gesenius, 74, note 1; Ewald, 194, b.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. An awakening sermon which Jeremiah preaches to the Jews in Egypt, to reprove them for their idolatry, notwithstanding the warnings given them both by the word and the rod of God and to threaten the judgments of God against them for it (Jer 44:1-14). II. The impudent and impious contempt which the people put upon this admonition, and their declared resolution to persist in their idolatries notwithstanding, in despite of God and Jeremiah (Jer 44:15-19). III. The sentence passed upon them for their obstinacy, that they should all be cut off and perish in Egypt except a very small number; and, as a sign or earnest of it, the king of Egypt should shortly fall into the hands of the king of Babylon and be unable any longer to protect them (Jer 44:20-30).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського кра́ю, і держа́лися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, — тому Господь навів на них усе оце лихо!“
Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побі́льшуєте жар гніву на Ізраїля зневажа́нням суботи“.
Та вони соро́мили Божих послів, і пого́рджували їхніми слова́ми, і насміха́лися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.
І навів, і зробив Господь, як говорив був, бо ви згрішили Господе́ві, і не слухалися Його голосу, — і сталася вам ця річ.
Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.
Дочка єрусалимська гріхом прогріши́лась, тому́ то нечистою стала, усі, що її шанували, пого́рджують нею, наготу́ бо її вони бачили! І зідхає вона, й відверта́ється взад.
На́що ви робите, щоб гніви́ти Мене чи́нами рук своїх, щоб кадити іншим богам в єгипетському кра́ї, куди ви прийшли чужи́нцями заме́шкати там, щоб погубити себе, і щоб стати прокля́ттям та га́ньбою серед усіх людів землі?
Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм!
А відколи́ перестали ми кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!
„Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, — хіба не згадав це Господь, і не ввійшло воно до серця Його?