Єремія 3:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The foregoing chapter was wholly taken up with reproofs and threatenings against the people of God, for their apostasies from him; but in this chapter gracious invitations and encouragements are given them to return and repent, notwithstanding the multitude and greatness of their provocations, which are here specified, to magnify the mercy of God, and to show that as sin abounded grace did much more abound. Here, I. It is further shown how bad they had been and how well they deserved to be quite abandoned, and yet how ready God was to receive them into his favour upon their repentance (Jer 3:1-5) II. The impenitence of Judah, and their persisting in sin, are aggravated from the judgments of God upon Israel, which they should have taken warning by (Jer 3:6-11). III. Great encouragements are given to these backsliders to return and repent, and promises made of great mercy which God had in store for them, and which he would prepare them for by bringing them home to himself (Jer 3:12-19). IV. The charge renewed against them for their apostasy from God, and the invitation repeated to return and repent, to which are here added the words that are put in their mouth, which they should make use of in their return to God (Jer 3:20-25).
Відкрити джерело ↗3:14 Return home: The Lord had spoken to all Israel as a husband to an adulterous wife, but now he refers to Israel as wayward children. The Lord would bring selected exiles back to the Promised Land (31:6, 32; Hos 2:19-20; Rom 11:5). • to the land of Israel: Hebrew to Zion.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Хай карає тебе твоє зло, і відсту́пства твої хай карта́ють тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке́ це, що кинув ти Господа, Бога свого, і стра́ху Мого́ над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.
Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх ви́вести з кра́ю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!
Бо Муж твій, Творе́ць твій, — Господь Саваот йому Йме́ння, а твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів, — Він Богом усієї землі буде зва́ний!
Бо коли б був наро́д твій, Ізра́їль, як мо́рський пісок, тільки останок із нього наве́рнеться! Заги́бель призна́чена є, щоб ви́повнилась справедливість,
„Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Госпо́дь: Я згадав тобі ласку юна́цтва твого, ту любов, коли ти нарече́на була та за Мною ходила в пустині, в землі незасі́яній.
І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона.
А Я позбираю останок ота́ри Своєї зо всіх тих країв, куди́ Я їх повиганя́в був, і їх поверну́ на пасо́виська їхні, і вони порозпло́джуються та розмно́жаться.
І коли позоста́неться в ній ще десята части́на, вона зно́ву спусто́шена бу́де. Але мов з тереби́нту й мов з ду́бу, зоста́неться в них пень по зру́бі, насіння бо святости — пень ї́хній!
Коли б був Господь Савао́т не лишив нам останку мало́го, ми були б як Содо́м, до Гомо́рри ми стали б подібні.
І було мені слово Господнє, гово́рячи: „Як відпу́стить хто жінку свою, й вона пі́де від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, — чи ве́рнеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсі́м обезче́щеною оця жінка? Ти ж пере́люб чинила з коха́нцями багатьома́, і тобі поверта́тись до Мене? говорить Господь.