Єремія 38:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказали зверхники до царя: „Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він осла́блює руки воякі́в, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова́, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього наро́ду добра, а тільки зла!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter, just as in the former, we have Jeremiah greatly debased under the frowns of the princes, and yet greatly honoured by the favour of the king. They used him as a criminal; he used him as a privy-counsellor. Here, I. Jeremiah for his faithfulness is put into the dungeon by the princes (Jer 38:1-6). II. At the intercession of Ebed-melech the Ethiopian, by special order from the king, he is taken up out of the dungeon and confined only to the court of the prison (Jer 38:7-13). III. He has a private conference with the king upon the present conjuncture of affairs (Jer 38:14-22). IV. Care is taken to keep that conference private (Jer 38:24-28).
Відкрити джерело ↗38:4 The officials apparently believed that the morale of the men resisting the Babylonian army outside the walls of the city would be harmed if Jeremiah continued to prophesy, so they put him on trial for treason.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сказали священики та пророки до князі́в та до всього народу, говорячи: „Присуд смерти цьому́ чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми ву́хами!“
Коли ж їх привели́ до начальників, то сказали: „Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,
І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“
Бо всі вони лякали нас, говорячи: „Нехай осла́бнуть їхні руки з цієї праці, — і не буде вона зро́блена!“ Та тепер, о Боже, зміцни́ мої ру́ки!
І сказав Ахав до Іллі: „Ось ти знайшов мене, во́роже мій!“ А той відказав: „Знайшов, бо ти запро́дався чинити зло в Господніх оча́х.
І послав Амація, священик Бет-Елу, до Єровоама, царя Ізраїлевого, кажучи: „Амо́с змо́влюється на тебе серед Ізраїлевого дому, — не може земля змістити всіх його слів!
І дбайте про спо́кій міста, куди Я вас вигнав, і моліться за нього до Господа, бо в споко́ї його буде і ваш спо́кій.
Князі́ її в сере́дині її, немов ті вовки́, що здо́бич шмату́ють, щоб розливати кров, щоб губити ду́ші ради ко́ристи.
А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясо́на та декого з братті, кричачи́: „Ті, що світ сколотили, — і сюди ось вони поприхо́дили!
І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому.