Єремія 36:29
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш: Так говорить Господь: Ти спалив цього зво́я, говорячи: На́що написав ти на ньому таке: Конче при́йде цар вавилонський і знищить оцей край, і ви́губить в ньому люди́ну й скотину.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Here is another expedient tried to work upon this heedless and untoward people, but it is tried in vain. A roll of a book is provided, containing an abstract or abridgment of all the sermons that Jeremiah had preached to them, that they might be put in mind of what they had heard and might the better understand it, when they had it all before them at one view. Now here we have, I. The writing of this roll by Baruch, as Jeremiah dictated it (Jer 36:1-4). II. The reading of the roll by Baruch to all the people publicly on a fast-day (v. 5-10), afterwards by Baruch to the princes privately (v. 11-19), and lastly by Jehudi to the king (v. 20, 21). III. The burning of the roll by the king, with orders to prosecute Jeremiah and Baruch (Jer 36:22-26). IV. The writing of another roll, with large additions, particularly of Jehoiakim's doom for burning the former (Jer 36:27-32).
Відкрити джерело ↗36:29-31 To die without heirs or a decent burial was to suffer the worst imaginable fate (see 22:19; Eccl 6:3). Jehoiakim’s son Jehoiachin ruled for just three months. Unlike his father, Jehoiachin took Jeremiah’s warning seriously and surrendered to the Babylonians, who took him and others to Babylon as captives (Jer 22:24-30; 2 Kgs 24:8-16).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
що говорять прови́дцям: „Не бачте!“ а пророкам: „Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладе́ньке, передба́чте ома́нливе,
На́що пророкував ти Господнім Ім'я́м, кажучи: Як Шіло́, буде дім цей, а місто це буде зруйно́ване, так що не буде в ньому ме́шканця?“ І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.
Не захоче Господь простити йому́, бо тоді запа́литься Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я́ його з-під неба.
що ув'язни́в його Седекія, цар Юдин, говорячи: „На́що ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я ви́дам це місто в руку вавилонського царя, — і він здобу́де його.
хто судить люди́ну за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять па́стку, і праведного випиха́ють обма́ною.
Горе тому́, хто з Творце́м своїм сва́риться, черепо́к із земни́х черепкі́в! Чи глина повість ганчаре́ві своєму: „Що робиш?“ а ді́ло його: „Ти без рук!“
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?
Ті пророки, що від віків були передо мною і перед тобою, пророкували про числе́нні краї́ та про царства великі, про війни, і про голод та про морови́цю.
А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“ І послухались ради його.