Єремія 36:26
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І наказав цар Єрахмеїлові, синові царе́вому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Here is another expedient tried to work upon this heedless and untoward people, but it is tried in vain. A roll of a book is provided, containing an abstract or abridgment of all the sermons that Jeremiah had preached to them, that they might be put in mind of what they had heard and might the better understand it, when they had it all before them at one view. Now here we have, I. The writing of this roll by Baruch, as Jeremiah dictated it (Jer 36:1-4). II. The reading of the roll by Baruch to all the people publicly on a fast-day (v. 5-10), afterwards by Baruch to the princes privately (v. 11-19), and lastly by Jehudi to the king (v. 20, 21). III. The burning of the roll by the king, with orders to prosecute Jeremiah and Baruch (Jer 36:22-26). IV. The writing of another roll, with large additions, particularly of Jehoiakim's doom for burning the former (Jer 36:27-32).
Відкрити джерело ↗36:26 Once the Lord had hidden them, no one betrayed Jeremiah and Baruch. The Lord can protect his servants.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А він відказав: „Я був дуже горливий для Господа, Бога Савао́та, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали же́ртівники твої, а пророків Твоїх повбивали мече́м, — і позоста́вся я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її“.
А той відказав: „Я був дуже горливий для Господа, Бога Савао́та, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбива́ли же́ртівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мече́м, — і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її“.
„Іди звідси, й обе́рнешся собі на схід, і сховаєшся при пото́ці Керіті, що навпроти Йорда́ну.
Іди, мій наро́де, ввійди до поко́їв своїх, і свої двері замкни́ за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість пере́йде!
бо вони не вдивля́ються в чинність Господню й діла́ Його рук, — нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!
Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі́ має ві́дданий бути обі́т!
Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“.
І сказали зверхники до Баруха: „Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знає, де́ ви!“
І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.