Єремія 35:17
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Тому так промовляє Господь Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я спрова́джую на Юду та на всіх ме́шканців Єрусалиму все те зло, що Я провіща́в був про них. Бо Я говорив до них, та вони не слухали, і кликав Я їх, та вони не відповідали“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
A variety of methods is tried, and every stone turned, to awaken the Jews to a sense of their sin and to bring them to repentance and reformation. The scope and tendency of many of the prophet's sermons was to frighten them out of their disobedience, by setting before them what would be the end thereof if they persisted in it. The scope of this sermon, in this chapter, is to shame them out of their disobedience if they had any sense of honour left in them for a discourse of this nature to fasten upon. I. He sets before them the obedience of the family of the Rechabites to the commands which were left them by Jonadab their ancestor, and how they persevered in that obedience and would not be tempted from it (Jer 35:1-11). II. With this he aggravates the disobedience of the Jews to God and their contempt of his precepts (Jer 35:12-15). III. He foretels the judgments of God upon the Jews for their impious disobedience to God (Jer 35:16, Jer 35:17). IV. He assures the Rechabites of the blessing of God upon them for their pious obedience to their father (Jer 35:18, Jer 35:19).
Відкрити джерело ↗35:17-19 The Lord pronounced punishment on Judah’s sin.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
так ви́беру й Я їх на зве́дення, і предмета їхнього стра́ху на них наведу́, за те, що Я кликав — і ніхто ві́дповіді не давав, говорив Я — й не чули вони, та чинили лихе в Моїх о́чах, і ви́брали те, чого Я не жада́в!
то вас відрахо́вую Я для меча́, й на коліна впаде́те ви всі на зарі́з, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали́, говорив був, але́ ви не чули й робили лихе́ в Моїх о́чах, і чого́ не хотів, вибира́ли собі!
А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“
Тепер же за те, що ви ро́бите всі оці вчинки, — говорить Господь, — і що Я говорив був до вас, промовляючи пи́льно, але́ ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказа́ли, —
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.
І вони оберну́лись до Мене поти́лицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, — та не слухалися, щоб прийняти науку.
Чому́ то нікого немає, коли Я прихо́джу, і не відповіда́є ніхто, коли кли́чу? Чи рука Моя справді короткою стала, щоб викупля́ти, і хіба рятувати нема в Мені сили? Таж докором Своїм Я вису́шую море, обе́ртаю рі́ки в пустиню, їхня риба гниє без води й умирає із пра́гнення!
Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
щоб прислу́хуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слу́хали ви,