Єремія 31:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Постав собі дороговка́зи, стовпи́ собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, — і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter goes on with the good words and comfortable words which we had in the chapter before, for the encouragement of the captives, assuring them that God would in due time restore them or their children to their own land, and make them a great and happy nation again, especially by sending them the Messiah, in whose kingdom and grace many of these promises were to have their full accomplishment. I. They shall be restored to peace and honour, and joy and great plenty (Jer 31:1-14). II. Their sorrow for the loss of their children shall be at an end (Jer 31:15-17). III. They shall repent of their sins, and God will graciously accept them in their repentance (Jer 31:18-20). IV. They shall be multiplied and increased, both their children and their cattle, and not be cut off and diminished as they had been (Jer 31:21-30). V. God will renew his covenant with them, and enrich it with spiritual blessings (Jer 31:31-34). VI. These blessings shall be secured to theirs after them, even to the spiritual seed of Israel for ever (Jer 31:35-37). VII. As an earnest of this the city of Jerusalem shall be rebuilt (Jer 31:38-40). These exceedingly great and precious promises were firm foundations of hope and full fountains of joy to the poor captives; and we also may apply them to ourselves and mix faith with them.
Відкрити джерело ↗31:21 road signs . . . guideposts: The Lord guided his people physically back to the land of Israel and spiritually back to their covenant relationship with him.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя пове́рнені, — щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забу́деться!
Проходьте, проходьте ви бра́мами, чи́стьте доро́гу наро́дові! Будуйте доро́гу, будуйте дорогу, дорогу ту биту, очи́стьте від ка́меня, підіймі́ть над наро́дами пра́пора!
Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешко́ди з дороги наро́ду Мого́!
Хто втік від меча́, — ідіть, не ставайте! Пам'ятайте й зда́лека про Господа, а Єрусалим нехай буде на вашому серці!
Ще буду тебе будувати — й збудо́вана будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздо́бишся в бу́бни свої, та й пі́деш у тано́к тих, хто ба́виться,
А тепер отак промовляє Госпо́дь Савао́т: Зверніть ваше серце до ваших дорі́г!
Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону!
І сказав мені цей чоловік: „Сину лю́дський, дивися своїми очи́ма й слухай своїми ву́хами, і зверни́ своє серце на все, що я покажу́ тобі, бо ти приве́дений сюди, щоб показати тобі. Усе, що ти поба́чиш, об'яви́ Ізраїлевому до́мові“.
Ви́рушіть із Вавилону, втечі́ть від халде́їв, радісним співом звісті́ть, оце розголосі́ть, аж до кра́ю землі рознесіть це, скажіть: Господь викупив раба Свого Якова!