Єремія 31:16
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосі́ння, і від сльози́ свої очі, бо є нагорода для чину твого, — говорить Господь, — і вони ве́рнуться з кра́ю ворожого!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter goes on with the good words and comfortable words which we had in the chapter before, for the encouragement of the captives, assuring them that God would in due time restore them or their children to their own land, and make them a great and happy nation again, especially by sending them the Messiah, in whose kingdom and grace many of these promises were to have their full accomplishment. I. They shall be restored to peace and honour, and joy and great plenty (Jer 31:1-14). II. Their sorrow for the loss of their children shall be at an end (Jer 31:15-17). III. They shall repent of their sins, and God will graciously accept them in their repentance (Jer 31:18-20). IV. They shall be multiplied and increased, both their children and their cattle, and not be cut off and diminished as they had been (Jer 31:21-30). V. God will renew his covenant with them, and enrich it with spiritual blessings (Jer 31:31-34). VI. These blessings shall be secured to theirs after them, even to the spiritual seed of Israel for ever (Jer 31:35-37). VII. As an earnest of this the city of Jerusalem shall be rebuilt (Jer 31:38-40). These exceedingly great and precious promises were firm foundations of hope and full fountains of joy to the poor captives; and we also may apply them to ourselves and mix faith with them.
Відкрити джерело ↗31:16-17 Rachel should not weep, because the Lord promised to bring her exiled children out of captivity and back to their own land.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагоро́да твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми́ Його!“
Бо прихо́дять ось дні, — говорить Господь, — і Я верну́ народ Мій Ізраїлів та Юдин, — каже Господь, — і верну́ їх до Кра́ю, що їхнім батька́м Я був дав, і вони пося́дуть його.
Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите.
Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
І Я поверну́ долю Юди, і долю Ізраїля, і їх розбудую, немов напоча́тку.
Так говорить Господь: Ось Я поверну́ з полону шатра Яковові, і зми́луюся над місцями його пробува́ння, — і на пагі́рку своїм побуду́ється місто, а па́лац ося́деться на відповідному місці своїм.
Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподо́бав Собі твої вчинки!
А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“
Бо ти, о наро́де в Сіоні, що в Єрусалимі сидиш, плакати — не будеш ти плакати: милости́вим поправді Він буде до тебе на голос блага́ння твого, і як почує його, відповість Він тобі.
А Я позбираю останок ота́ри Своєї зо всіх тих країв, куди́ Я їх повиганя́в був, і їх поверну́ на пасо́виська їхні, і вони порозпло́джуються та розмно́жаться.