Єремія 2:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Так говорить Госпо́дь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддали́лись від Мене й пішли за марно́тою, і стали марни́ми?
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
It is probable that this chapter was Jeremiah's first sermon after his ordination; and a most lively pathetic sermon it is as any we have is all the books of the prophets. Let him not say, "I cannot speak, for I am a child;" for, God having touched his mouth and put his words into it, none can speak better. The scope of the chapter is to show God's people their transgressions, even the house of Jacob their sins; it is all by way of reproof and conviction, that they might be brought to repent of their sins and so prevent the ruin that was coming upon them. The charge drawn up against them is very high, the aggravations are black, the arguments used for their conviction very close and pressing, and the expostulations very pungent and affecting. The sin which they are most particularly charged with here is idolatry, forsaking the true God, their own God, for other false gods. Now they are told, I. That this was ungrateful to God, who had been so kind to them (Jer 2:1-8). II. That it was without precedent, that a nation should change their god (Jer 2:9-13). III. That hereby they had disparaged and ruined themselves (Jer 2:14-19). IV. That they had broken their covenants and degenerated from their good beginnings (Jer 2:20, Jer 2:21). V. That their wickedness was too plain to be concealed and too bad to be excused (Jer 2:22, Jer 2:23, Jer 2:35). VI. That they persisted witfully and obstinately in it, and were irreclaimable and indefatigable in their idolatries (Jer 2:24, Jer 2:25, Jer 2:33, Jer 2:36). VII. That they shamed themselves by their idolatry and should shortly be made ashamed of it when they should find their idols unable to help them (Jer 2:26-29, Jer 2:37). VIII. That they had not been convinced and reformed by the rebukes of Providence that had been under (Jer 2…
Відкрити джерело ↗2:5 The Israelites worshiped worthless idols, so their lives were ruled by delusions.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І не́хтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батька́ми, і свідо́цтва Його, що засві́дчив на них, і пішли за гидо́тою й марно́тами, та за наро́дами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.
бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце.
Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогада́в, — і молитва моя ця до Тебе доли́нула, до храму святого Твого!
І не відступайте, і не йдіть за марно́тами, які не допоможуть і які не врятують, бо марно́та вони.
Роздражни́ли Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгніви́ли своїми марно́тами, тому роздражню́ Я їх тим, хто не наро́д, — нерозумним наро́дом розгніваю їх.
та говорячи: „Що́ це робите, люди? Таж і ми такі самі смерте́льні, подібні вам люди, і благовістимо́ вам, — від оцих ось марно́т наверну́тись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.
Всі, що роблять бовва́нів, — марно́та вони, і їхні улю́бленці не помагають, а сві́дками того самі́: не бачать вони та не знають, щоб застида́тись!
О ви, поколі́ння, — почуйте це слово Господнє: Чи пустинею був для Ізра́їля Я? Чи може землею великої те́мряви? Чому ж каже наро́д Мій: „Ми вільно буя́ємо, — вже не прийдемо до Тебе?“
Ти їх посадив — і вони вкорени́лись, ростуть і прино́сять плоди́. Ти близьки́й в устах їхніх, та далекий від їхніх серде́ць.