Єремія 26:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Може почують вони, і ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке ду́маю вчинити їм через злі їхні вчи́нки!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
As in the history of the Acts of the Apostles that of their preaching and that of their suffering are interwoven, so it is in the account we have of the prophet Jeremiah; witness this chapter, where we are told, I. How faithfully he preached (Jer 26:1-6). II. How spitefully he was persecuted for so doing by the priests and the prophets (Jer 26:7-11). III. How bravely he stood to his doctrine, in the face of his persecutors (Jer 26:12-15). IV. How wonderfully he was protected and delivered by the prudence of the princes and elders (Jer 26:16-19). Though Urijah, another prophet, was about the same time put to death by Jehoiakim (Jer 26:20-23), yet Jeremiah met with those that sheltered him (Jer 26:24).
Відкрити джерело ↗26:3 The Lord gave the people a choice about what would happen to them in the future. If they would turn from their evil ways, the Lord would change his mind. The standard of judgment was his covenant with Israel (see Deut 5:1-21; 27:1–28:68). When Israel obeyed the terms of the covenant, the Lord blessed the people. When Israel persistently and stubbornly disobeyed, the Lord eventually punished them.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Може почує дім Юдин усе те зло, що Я ду́маю вчинити їм, щоб верну́лися кожен зо своєї злої дороги, а Я прощу́ їхню провину та їхній гріх“.
Може впаде́ їхнє блага́ння перед Господнє лице́, і вони ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти наро́ду цього!“
І молився він до Господа та й казав: „О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому́ я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милости́вий та милосердий, довготерпели́вий та многомилости́вий, і Ти жалку́єш за зло.
„Чи ти спостері́г, що Ахав упокори́вся перед лицем Моїм? За те, що він упокори́вся перед Моїм лицем, не наведу́ Я лиха за його днів, — за днів його сина наведу́ Я те лихо на його дім“.
І сталося, як Аха́в почув ці слова, то розде́р він шати свої́, і зодягну́в на тіло своє вере́тище, і по́стив, і лежав у вере́тищі, і ходив сумови́то...