Єремія 26:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царсько́го дому до дому Господнього, і сіли при вході до ново́ї Господньої брами.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
As in the history of the Acts of the Apostles that of their preaching and that of their suffering are interwoven, so it is in the account we have of the prophet Jeremiah; witness this chapter, where we are told, I. How faithfully he preached (Jer 26:1-6). II. How spitefully he was persecuted for so doing by the priests and the prophets (Jer 26:7-11). III. How bravely he stood to his doctrine, in the face of his persecutors (Jer 26:12-15). IV. How wonderfully he was protected and delivered by the prudence of the princes and elders (Jer 26:16-19). Though Urijah, another prophet, was about the same time put to death by Jehoiakim (Jer 26:20-23), yet Jeremiah met with those that sheltered him (Jer 26:24).
Відкрити джерело ↗26:10-15 Court trials were customarily held at a gateway to the city. City gateways at this time were covered and multi-chambered. In this location, where the commerce of the city went in and out, the elders of the city would congregate where they could be called upon to apply their wisdom to legal conflicts. In this case, the officials were fair; they gave each party an opportunity to present its side of the quarrel.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І прочитав Барух з книги Єреміїні слова́ в домі Господньому в кімна́ті писаря Ґемарії, Шафанового сина, на горі́шньому подвір'ї, при вході до ново́ї брами Господнього дому, в ву́ха всього наро́ду.
І хоч Елнатан, і Делая, і Ґемарія просили царя не палити того зво́ю, та не послухався він їх.
Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку наро́ду забити його.
також князі́в Юди та князів Єрусалиму, е́внухів і священиків, та ввесь наро́д Кра́ю, що прохо́дили поміж кавалками цього теля́ти,
Тільки па́гірки не були знищені, — наро́д іще прино́сив жертви та кадив на па́гірках. Він збудував горі́шню браму Господнього дому.
Князі́ її в сере́дині її, немов ті вовки́, що здо́бич шмату́ють, щоб розливати кров, щоб губити ду́ші ради ко́ристи.
Ось Ізраїлеві князі, кожен за раме́ном своїм, були́ в тебе, щоб кров проливати.