Єремія 23:19
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ось буря Господня, як лютість, вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову несправедливих впаде́.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter the prophet, in God's name, is dealing his reproofs and threatenings, I. Among the careless princes, or pastors of the people (Jer 23:1, Jer 23:2), yet promising to take care of the flock, which they had been wanting in their duty to (Jer 23:3-8). II. Among the wicked prophets and priests, whose bad character is here given at large in divers instances, especially their imposing upon the people with their pretended inspirations, at which the prophet is astonished, and for which they must expect to be punished (v. 9-32). III. Among the profane people, who ridiculed God's prophets and bantered them (Jer 23:33-40). When all have thus corrupted their way they must all expect to be told faithfully of it.
Відкрити джерело ↗23:19-20 Contrary to the lies of the false prophets, the world was facing the storm of the Lord’s anger. The political situation was a whirlwind that would soon strike the wicked. The Lord had planned this punishment and would ensure that it took place. After the war, the survivors would look back and see that Jeremiah had prophesied correctly.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ось буря Господня, лютість вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову безбожних упаде́.
Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, —
І огонь запалю́ Я на мурі Рабби́, — і пожере́ він пала́ти її, із криком в день бо́ю, із ви́хром в день бурі.
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Пророцтво про пустиню надмо́рську. Як но́сяться бурі на пі́вдні, так ворог іде із пустині, із кра́ю страшно́го.
вони не були ще поса́джені, і не були ще посі́яні, і пень їхній в землі ще не закоріни́вся, та як тільки на них Він дмухну́в, вони повсиха́ли, і буря поне́сла їх, мов ту солому!
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоро́миш!
Того ча́су наро́дові цьому та Єрусалимові сказане бу́де: Ось вітер палки́й з лисих гір на пусти́ні, на дорозі дочки́ Мого люду, — не на ві́яння й не на очи́щення він!
А Господь з'я́виться над ними, і стріла́ Його ви́йде, як бли́скавка, і Господь Бог засурми́ть у сурму́, і пі́де півде́нними бу́рями.