Єремія 20:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язни́ці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я́ тобі, а тільки Маґор-Міссавів.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Such plain dealing as Jeremiah used in the foregoing chapter, one might easily foresee, if it did not convince and humble men, would provoke and exasperate them; and so it did; for here we find, I. Jeremiah persecuted by Pashur for preaching that sermon (Jer 20:1, Jer 20:2). II. Pashur threatened for so doing, and the word which Jeremiah had preached confirmed (Jer 20:3-6). III. Jeremiah complaining to God concerning it, and the other instances of hard measure that he had since he began to be a prophet, and the grievous temptations he had struggled with (Jer 20:7-10), encouraging himself in God, lodging his appeal with him, not doubting but that he shall yet praise him, by which it appears that he had much grace (Jer 20:11-13) and yet peevishly cursing the day of his birth (Jer 20:14-18), by which it appears that he had sad remainders of corruption in him too, and was a man subject to like passions as we are.
Відкрити джерело ↗20:3 The Man Who Lives in Terror: Cp. 46:5; Ps 31:13.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо чув я обмову числе́нних, — ось о́страх навко́ло: Розкажіть, — доне́семо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упа́дку та каже: „Може буде обма́нений — і переможемо його, і помстимо́ся над ним!“
Що то бачу: вони полякались й назад відступають? А ли́царі їхні подо́лані та втікають і не оглядаються. Страхіття навко́ло, говорить Господь!
Ти викли́кував, мов на день свята, жахо́ти мої із довкі́лля, — і врято́ваного не було́, і позоста́льця в день гніву Господнього, — повигублював ворог мій тих, кого ви́плекала та зрости́ла була́.
Не вихо́дьте на поле й не йді́те дорогою, бо в во́рога меч та страхі́ття навко́ло!
І збли́зився я до пророчиці, і вона зачала́, і породила сина. Господь же до мене промовив: Назви ім'я́ йому: Ква́питься здобич, скорий грабіж.
І не буде вже кли́катись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраа́м, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.
І вийдеш до долини Бен-Гіннома, що при вході до Череп'я́ної брами, і будеш там оголошувати ті слова́, що до тебе Я їх говоритиму.
І вивів їх звідти й спитав: „Добро́дії! Що треба робити мені, щоб спасти́ся?“
І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.
І сказав Авраамові Бог: „Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я́ їй: Сарра.