Єремія 20:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А Госпо́дь Савао́т випробо́вує праведного, бачить ни́рки та серце. Хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Such plain dealing as Jeremiah used in the foregoing chapter, one might easily foresee, if it did not convince and humble men, would provoke and exasperate them; and so it did; for here we find, I. Jeremiah persecuted by Pashur for preaching that sermon (Jer 20:1, Jer 20:2). II. Pashur threatened for so doing, and the word which Jeremiah had preached confirmed (Jer 20:3-6). III. Jeremiah complaining to God concerning it, and the other instances of hard measure that he had since he began to be a prophet, and the grievous temptations he had struggled with (Jer 20:7-10), encouraging himself in God, lodging his appeal with him, not doubting but that he shall yet praise him, by which it appears that he had much grace (Jer 20:11-13) and yet peevishly cursing the day of his birth (Jer 20:14-18), by which it appears that he had sad remainders of corruption in him too, and was a man subject to like passions as we are.
Відкрити джерело ↗20:12 Jeremiah placed his complete trust in the Lord of Heaven’s Armies (see 5:14), who alone could carry out the vengeance due to the prophet’s enemies.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі!
що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!
І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, филисте́ю, — вигукуй для Мене із радістю!“
Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́.
Господь судить людей, — суди ж мене, Господи, за моєю правото́ю й за моєю неви́нністю.
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
І взяв Єзекі́я ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорну́в одно́го листа перед Господнім лицем.
тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“
Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням!