Єремія 13:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І розіб'ю́ їх одно́го об о́дного, ра́зом батькі́в та сині́в, говорить Господь, — Не зми́луюся, і не змилосе́рджусь, і не пожалію, щоб їх не пони́щити!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Humiliation of Judah's Pride. - The first section of this chapter contains a symbolical action which sets forth the corruptness of Judah (Jer 13:1-11), and shows in figurative language how the Lord will bring Judah's haughtiness to nothing (Jer 13:12-14). Upon the back of this comes the warning to repent, and the threatening addressed to the king and queen, that the crown shall fall from their head, that Judah shall be carried captive, and Jerusalem dishonoured, because of their disgraceful idolatry (Jer 13:15-27).
Відкрити джерело ↗Still the prophet is attempting to awaken this secure and stubborn people to repentance, by the consideration of the judgments of God that were coming upon them. He is to tell them, I. By the sign of a girdle spoiled that their pride should be stained (Jer 13:1-11). II. By the sign of bottles filled with wine that their counsels should be blasted (Jer 13:12-14). III. In consideration hereof he is to call them to repent and humble themselves (Jer 13:15-21). IV. He is to convince them that it is for their obstinacy and incorrigibleness that the judgments of God are so prolonged and brought to extremity (Jer 13:22-27).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племе́н, згідно з усіма́ прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Зако́ну.
Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.
Тому́ то Господь каже так: Ось Я дам спотика́ння оцьо́му наро́дові, і спіткну́ться об них разом ваші батьки́ та сини́, сусід та приятель його, — і загинуть!
А потому — говорить Господь — Я віддам Седекію, Юдиного царя, і його рабів, і наро́д, і врятованих у цьому місті від морови́ці, від меча та від голоду в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, та в руку ворогів їхніх, що шукають їхньої душі, і він ударить їх ві́стрям меча, — не змилується над ними й не змилосе́рдиться, і не матиме любови!
Коли ви́сохнуть ві́ття його, то пола́мане буде, — жінки при́йдуть і спалять його. А що це нерозумний наро́д, тому милосердя до нього Творе́ць його мати не буде, і не буде ласка́вий до нього Створи́тесь його́.
бо повстали аммоні́тяни та моаві́тяни на ме́шканців гори Сеїр, щоб учинити їх закля́ттям, і щоб вигубити. А коли вони покінчи́ли це з ме́шканцями Сеїру, стали помагати один проти о́дного, щоб ви́губити себе.
І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зоста́нуть, і пізнаєте ви, що Я — то Господь!“
І також Я, — не змилосе́рдиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню доро́гу Я дам на їхню голову!“
Я, Господь, це казав, — і наді́йде воно! І зроблю́, не звільню́, і не змилуюся, — за твоїми доро́гами та за твоїми діла́ми засудять тебе, — це Господь Бог промовляє!“
І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.