Єремія 11:6
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter, I. God by the prophet puts the people in mind of the covenant he had made with their fathers, and how much he had insisted upon it, as the condition of the covenant, that they should be obedient to him (Jer 11:1-7). II. He charges it upon them that they, in succession to their fathers, and in confederacy among themselves, had obstinately refused to obey him (Jer 11:8-10). III. He threatens to punish them with utter ruin for their disobedience, especially for their idolatry (Jer 11:11, Jer 11:13), and tells them that their idols should not save them (Jer 11:12), that their prophets should not pray for them (Jer 11:14); he also justifies his proceedings herein, they having brought all this mischief upon themselves by their own folly and wilfulness (Jer 11:15-17). IV. Here is an account of a conspiracy formed against Jeremiah by his fellow-citizens, the men of Anathoth; God's discovery of it to him (Jer 11:18, Jer 11:19), his prayer against them (Jer 11:20), and a prediction of God's judgments upon them for it (Jer 11:21-23).
Відкрити джерело ↗11:6-7 Jeremiah was to use every available means to broadcast the Lord’s message to as many people as he could. As he visited every town and walked the streets of Jerusalem, he reminded the people to remember and obey the requirements of the ancient covenant.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
Бо не слухачі Зако́ну справедливі перед Богом, але виконавці Закону ви́правдані бу́дуть.
Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
„Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промо́виш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що хо́дите бра́мами цими вклонятися Господу.
Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву.
І вийдеш до долини Бен-Гіннома, що при вході до Череп'я́ної брами, і будеш там оголошувати ті слова́, що до тебе Я їх говоритиму.
Господь — то частина спа́дку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпира́єш!
Кричи на все горло, не стри́муйсь, свій голос повищ, мов у сурму́, й об'яви́ ти наро́дові Моєму про їхній пере́ступ, а до́мові Якова — їхні гріхи́!
Чи ж це не ті слова́, які Господь виголо́шував через да́вніх пророків, коли Єрусалим був насе́лений та спокійний, і його міста́ навколо нього, і пі́вдень, і рівни́на були насе́лені?“