Єремія 10:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Вони, як опу́дало на огірко́вім горо́ді, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро — це не в їхній силі!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We may conjecture that the prophecy of this chapter was delivered after the first captivity, in the time of Jeconiah or Jehoiachin, when many were carried away to Babylon; for it has a double reference: - I. To those that were carried away into the land of the Chaldeans, a country notorious above any other for idolatry and superstition; and they are here cautioned against the infection of the place, not to learn the way of the heathen (Jer 10:1, Jer 10:2), for their astrology and idolatry are both foolish things (Jer 10:3-5), and the worshippers of idols brutish (Jer 10:8, Jer 10:9). So it will appear in the day of their visitation (Jer 10:14, Jer 10:15). They are likewise exhorted to adhere firmly to the God of Israel, for there is none like him (Jer 10:6, Jer 10:7). He is the true God, lives for ever, and has the government of the world (Jer 10:10-13), and his people are happy in him (Jer 10:16). II. To those that yet remained in their own land. They are cautioned against security, and told to expect distress (Jer 10:17, Jer 10:18) and that by a foreign enemy, which God would bring upon them for their sin (Jer 10:20-22). This calamity the prophet laments (Jer 10:19) and prays for the mitigation of it (Jer 10:23-25).
Відкрити джерело ↗10:5 Just as scarecrows in a garden can do nothing more than scare ignorant birds, idols are feared only by ignorant people.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
носять його на плечі́, підіймають його, і ставлять його на місці його. І стоїть, і з місця свого́ він не рухається; коли ж хто до нього кричить, то він не відпові́сть, і не врятує його від недолі.
Знаєте, що коли ви поганами були́, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.
Бел упав на коліна, зігнувся Нево́, — стали і́доли їхні для звіри́ни й худоби. Те, що колись ви носили, накладене, мов той тяга́р на худобу пому́чену.
Горе тому́, хто дереву каже: „Збуди́сь“, мовчазли́вому каменю: „Зру́шся!“ Чи він буде навчати? Ось він срі́блом та золотом ви́кладений, але жо́дного духу в ньому нема!
Тож про спожива́ння і́дольських же́ртов ми знаємо, що і́дол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одно́го.
Збері́ться й прийді́ть, набли́зьтеся ра́зом, урято́вані всі із поганів! Не знає нічо́го, хто дерево носить, боввана свого, та що мо́литься богові, який не поможе.