Ісая 6:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Учини́ затужа́вілим серце наро́ду цього́, і тяжки́ми зроби його уші, а очі йому позакле́юй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не наверну́вся, і не був уздоро́влений він“!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Hitherto, it should seem, Isaiah had prophesied as a candidate, having only a virtual and tacit commission; but here we have him (if I may so speak) solemnly ordained and set apart to the prophetic office by a more express or explicit commission, as his work grew more upon his hands: or perhaps, having seen little success of his ministry, he began to think of giving it up; and therefore God saw fit to renew his commission here in this chapter, in such a manner as might excite and encourage his zeal and industry in the execution of it, though he seemed to labour in vain. In this chapter we have, I. A very awful vision which Isaiah saw of the glory of God (Isa 6:1-4), the terror it put him into (Isa 6:5), and the relief given him against that terror by an assurance of the pardon of his sins (Isa 6:6, Isa 6:7). II. A very awful commission which Isaiah received to go as a prophet, in God's name (v. 8), by his preaching to harden the impenitent in sin and ripen them for ruin (v. 9-12) yet with a reservation of mercy for a remnant, (v. 13). And it was as to an evangelical prophet that these things were shown him and said to him.
Відкрити джерело ↗6:10 Isaiah was God’s agent to stimulate blindness and deafness in the wicked and sight and hearing in the godly (see also 29:9-10, 18; 35:5; 42:7, 16-19; 43:8; 56:10; 59:10). • turn to me for healing: The Lord was ready to heal those who truly repented, but not those who merely wanted to avoid judgment while holding on to their sinful ways.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують ву́хами вони, і зажму́рили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не наверну́тись, щоб Я їх уздоро́вив!“
Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують на ву́ха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоро́вив!“
Почуй же оце, ти наро́де безумний й безсердий, який має очі — й не бачить, має вуха — й не чує!
До ко́го я буду казати та сві́дчити буду, — і слуха́тимуть? Необрізане ось їхнє вухо — і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало по́сміхом — вони не жада́ють його́!
Та вони не хотіли слу́хати, і відверну́ли своє раме́но від Мене, а ву́ха свої вчинили тяжки́ми, щоб не слу́хати,
бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьма́рив пророків і ваших голів та прови́дців!
Нащо, Господи, Ти попусти́в, що ми блу́димо з доріг Твоїх, нащо робиш тверди́м наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племе́н спа́дку Свого́!
Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко.
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
I потовстів Єшуру́н та й брика́тися став. І ти потовсті́в, погрубів, став гладки́й. І покинув він Бога, що його створи́в, і Ске́лю спасі́ння свого злегкова́жив.