Ісая 63:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Як схо́дить у долину худо́ба, так їх Дух Господній водив до спочи́нку, так і Ти вів наро́д Свій, щоб зроби́ти Собі славне Ім'я́!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter we have, I. God coming towards his people in ways of mercy and deliverance, and this is to be joined to the close of the foregoing chapter, where it was said to Zion, "Behold, thy salvation comes;" for here it is shown how it comes (Isa 63:1-6). II. God's people meeting him with their devotions, and addressing themselves to him with suitable affections; and this part of the chapter is carried on to the close of the next. In this we have, 1. A thankful acknowledgment of the great favours God had bestowed upon them (Isa 63:7). 2. The magnifying of these favours, from the consideration of God's relation to them (Isa 63:8), his compassionate concern for them (Isa 63:9), their unworthiness (Isa 63:10), and the occasion which it gave both him and them to call to mind former mercies (Isa 63:11-14). 3. A very humble and earnest prayer to God to appear for them in their present distress, pleading God's mercy (Isa 63:15), their relation to him (Isa 63:16), their desire towards him (Isa 63:17), and the insolence of their enemies (Isa 63:18, Isa 63:19). So that, upon the whole, we learn to embrace God's promises with an active faith, and then to improve them, and make use of them, both in prayers and praises.
Відкрити джерело ↗63:14 God gave his people rest after he brought them into the Promised Land (see 63:9; Josh 1:13; 22:4; 23:1).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Що Він по прави́ці Мойсея прова́див раме́но вели́ччя Свого́, що Він перед ними розді́лював во́ду, щоб зроби́ти Собі вічне Ім'я́?
І сталося по багатьох днях по то́му, як Господь дав мир Ізраїлеві від усіх їхніх ворогів навко́ло, а Ісус поста́рів, увійшов у літа́,
на хвалу́ слави благода́ті Своєї, якою Він обдарував нас в Улю́бленім,
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
Але, як Я живий, — слава Господня напо́внить увесь оцей край.
А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі.
А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?
А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверні́ться, та й ідіть собі до наметів своїх, до кра́ю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йорда́ну.
щоб на хвалу́ Його слави були ми, що перше надіялися на Христа.
І сказали Левити: Ісус, і Кадміїл, Бані, Хашавнея, Шеревея, Годійя, Шеванія, Петахія: „Устаньте, поблагословіть Господа, Бога свого́, від віку аж до віку! І нехай благословляють Ім'я́ слави Твоєї, і нехай воно буде звели́чене над усяке благослове́ння та славу!