Ісая 56:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Блаженна люди́на, що робить таке́, і син лю́дський, що міцно трима́ється цього, що хоро́нить субо́ту, щоб її не безче́стити, та береже́ свою ру́ку, щоб жодного зла не вчини́ти!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
After the exceedingly great and precious promises of gospel grace, typified by temporal deliverances, which we had in the foregoing chapter, we have here, I. A solemn charge given to us all to make conscience of our duty, as we hope to have the benefit of those promises (Isa 56:1, Isa 56:2). II. Great encouragement given to strangers that were wiling to come under the bonds of the covenant, assuring them of the blessings of the covenant (Isa 56:3-8). III. A high charge drawn up against the watchmen of Israel, that were careless and unfaithful in the discharge of their duty (Isa 56:9-12), which seems to be the beginning of a new sermon, by way of reproof and threatening, which is continued in the following chapters. And the word of God was intended for conviction, as well as for comfort and instruction in righteousness.
Відкрити джерело ↗56:2 Blessed: Cp. 30:18; 32:20; see also Pss 1:1; 119:1; Matt 5:3. • The Sabbath, as a sign of the covenant (Exod 31:13-17), is God’s gift to his people; it belongs to this age as well as to the age to come (Isa 56:4, 6; 58:13-14; see Heb 4:1-13).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Якщо ради суботи ти стримаєш но́гу свою́, щоб не чинити своїх забага́нок у день Мій святий, і будеш звати суботу приє́мністю, днем Господнім святим та шано́ваним, і її пошануєш, — не пі́деш своїми дорогами, діла свого не шука́тимеш та не будеш казати даре́мні слова́, —
I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.
Хваліте, Господні раби, хваліть Ім'я́ Господа!
А Він відказав: „Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже́!“
а день сьомий — субо́та для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка́ твоя, раб твій та неві́льниця твоя, і худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх.
І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
Пам'ятай день суботній, щоб святити його!
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.