Ісая 44:15
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І стане люди́ні оце все на па́ливо, — і ві́зьме частину із того й зогрі́ється, теж підпа́лить в печі́ й спече хліб. Також ви́робить бога й йому поклоня́ється, і́долом зробить його́, — і перед ним на коліна впада́є.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
God, by the prophet, goes on in this chapter, as before, I. To encourage his people with the assurance of great blessings he had in store for them at their return out of captivity, and those typical of much greater which the gospel church, his spiritual Israel, should partake of in the days of the Messiah; and hereby he proves himself to be God alone against all pretenders (Isa 44:1-8). II. To expose the sottishness and amazing folly of idol-makers and idol-worshippers (Isa 44:9-20). III. To ratify and confirm the assurances he had given to his people of those great blessings, and to raise their joyful and believing expectations of them (Isa 44:21-28).
Відкрити джерело ↗44:15-17 he uses part of the wood to make a fire . . . he takes the rest of it and makes himself a god to worship: This description of the process of making an idol drips with sarcasm and ridicule at the stupidity of the foolish idol worshipers (see also 44:19).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.
А решта людей, що не вбита була́ цими пора́зками, не пока́ялася за діла своїх рук, щоб не кланятись де́монам, ані і́долам золотим, і срібним, і мідяним, і кам'яни́м, і дерев'яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити.
Хто бога зробив та і́дола ви́лив, що він не помагає?
І бувало, як умирав той суддя, вони зно́ву псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чи́нів своїх та своєї неслухня́ної дороги.
Збері́ться й прийді́ть, набли́зьтеся ра́зом, урято́вані всі із поганів! Не знає нічо́го, хто дерево носить, боввана свого, та що мо́литься богові, який не поможе.