Ісая 40:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Трава засихає, а квітка зів'я́не, Слово ж нашого Бога пові́ки стоя́тиме!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
Небо й земля промине́ться, але не минуться слова́ Мої!
а Слово Господнє повік пробуває“! А це те Слово, яке звіщене вам у Єва́нгелії.
Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було́, — а Писа́ння не може порушене бути,
А Я — ось із ними умова Моя, говорить Господь: Мій Дух, який на тобі, та слова́ Мої, що поклав Я до уст твоїх, не усту́плять вони з твоїх уст, і з уст наща́дків твоїх, і з уст нащадків пото́мства твого́, говорить Господь, відтепе́р й аж навіки!
Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“.
А наро́д відповів Йому́: „Ми чули з Зако́ну, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Лю́дському Сину потрібно підне́сеному бути? Хто такий Цей Син Лю́дський?“